Іспанський сором: звідки пішов вислів і що означає

Напевно ви не раз стикалися з цим неприємним відчуттям — ідіотський вчинок або дурість робить інший, а соромно стає вам. В кожного українця на думку при згадці про це поняття приходить росія. Так ось у цього почуття, як і у безлічі емоцій, є своя назва і місце в психології. Розбираємося, що таке іспанський сором, звідки пішов вислів, що означає і, чому, власне, цей сором іспанський.

Іспанський сором: звідки пішов вислів і що означає

Сором може виникнути не тільки через дії чи бездіяльність. Неприємне відчуття незручності, тремтіння, прискорене серцебиття, почервоніння обличчя, нудота можуть з’явитися від дій, що здійснюються іншими. Відверто непристойні жести, слова і поведінка оточення провокують конкретну емоцію — сором.

Але при чому тут зв’язок з Іспанією, адже географічного ареалу і прив’язки емоції до нації немає? Є кілька теорій, чому повсюдно застосовується вираз «іспанський сором». По суті, це не наукова назва емоції, а мем.

Версія 1.

Перша і найбільш поширена теорія припускає, що саме іспанці першими дали назву прояву емоції. Але правильним вважається застосування виразу тільки в тому випадку, якщо психологічно сором викликаний діями інших людей. Дослівно verguenza ajena означає «ганьба іншому».

В українській мові у 2000-х почав використовуватися в побуті американський переклад фрази spanish shame, тобто «іспанський сором». Німці такий дискомфорт називають fremdschämen, що в перекладі означає «сором за незнайомця».

Версія 2.

Біблійне походження другої теорії основане на історії про зраду Юди. Усвідомлення свого вчинку, докори сумління і сором за скоєне привели його до самогубства. Юда повісився на осиці, назва якої вимовляється як «аспа» або «іспа». Тремтіння гілок цього дерева приписують божественному прокляттю, адже з осики був виготовлений хрест для розп’яття Ісуса. Звідси можливо і пішов знаковий вираз.

Психологічні причини іспанського сорому

Психологи стверджують, що причиною психологічного збентеження і сорому можуть стати не тільки дії інших людей, але й аналогія за типажем, кольором шкіри та релігії.

Сприяють прояву іспанського сорому особисті якості людини:

Підвищена чутливість

Незручна ситуація, яку ви бачите з боку, змушує співпереживати та турбуватися про стороннє. Підсвідомість проєктує те, що відбувається, на себе, активізуються ділянки нервової системи, пов’язані з болем. Психічні та фізичні страждання іншої людини викликають бажання закрити очі на те, що відбувається або відвернутися.

Егоцентризм

Дитяча вседозволеність зберігається у частині дорослих людей. Вони вільно порушують встановлені соціальні норми поведінки, ображаючи поняття скромності та пристойності. При цьому особисті правила і світогляд така категорія людей вважає більш важливими.

Почуття сторонніх не мають значення, як і сором, який вони відчувають за чужі вчинки, приміряючи їх на себе. Хтось може думати, що сам ніколи не вчинить подібної аморальної дії.

Посилене почуття відповідальності

Якщо ви постійно вважаєте себе відповідальними за поведінку оточення, то іспанський сором — постійний супутник цих людей. І не важливо, чи здатні вони вплинути на дії інших. Будь-яку помилку ви проєктуєте на себе. Наприклад, батьки часто приймають погану поведінку дитини як приватне упущення у вихованні.

Боязнь самотності

Страх залишитися самотнім провокує сучасна установка про важливість бути частиною команди. Тому гостра психологічна реакція переноситься на себе, якщо суспільство відкидає іншу людину. Виникає відчуття, що вона стане наступною за списком.

Осуд на очах перед друзями, колегами або натовпом посилюють сприйняття, викликаючи побоювання, що ситуація негативно вплине на тебе.

Занижена самооцінка

Соціальна неоднорідність суспільства, приклад життя яскравих особистостей і популярних професіоналів викликає почуття нікчемності. Думка, що нікчемними людьми можна жертвувати заради великої мети змушує соромитися за невдах, вважаючи себе одним з них.

Вплив заборон

У кожного є список табу і непереборних перешкод. Небажання виглядати нерозумно в очах оточення заважає рухатися до мети. Це і є заперечення самого себе, своїх бажань.

Соціальна приналежність

Кожна людина є частиною якогось шару суспільства. Особиста асоціація з незграбними ситуаціями саме в цьому прошарку проявляється найбільш гостро. Негативна репутація соціальної групи автоматично проєктується на кожного її члена, викликаючи іспанський сором за чужу поведінку і помилки.

Відчуття іспанського сорому — це не погано, а, навпаки, характеризує людину як емпата, мотивує утримуватися від непристойних дій. Це протилежне почуття зловтіхи, що викликає задоволення і сміх від чужого нещастя.