10 життєвих законів підлості, які мають наукове обґрунтування

Ну чи майже наукове. Знаєте, як кажуть: все, що має піти не так, піде не так. Бутерброд завжди падає маслом вниз, чорнило в ручці закінчується під час іспиту, а ключ ламається в замку, коли ви поспішаєте. Розбираємо, що то за закони підлості такі і чому не варто ставитися серйозно до всього, що відбувається.

Закон підлості #1: принцип Мерфі

Закон підлості Мерфі відомий нам як принцип бутерброда, що падає. Майор ВПС США Едвард Мерфі описав його 1949 року під час армійської служби. Під час випробувань йому було необхідно визначити рівень навантаження, яке здатна винести людина. І місцеві техніки, вважав Мерфі, напартачить скрізь, де напартачити можливо. Вперше він вимовив цю фразу, коли побачив, як пропелер вертольота крутиться у зворотний бік. Виявилося, збирачі встановили деталі двигуна задом наперед.

Закон підлості #2: бритва Окама, або принцип ощадливості

Цей закон більш відомий як закон економії чи принцип ощадливості. Англійський монах-францисканець Вільям Окам вважав, ніби вірним варто вважати найпростіше з наявних пояснень будь-якого питання та явища, якщо в них немає логічного нестикування.

Закон підлості #3: Бритва Хенлона, або «Облажалися, а не змова»

«Ніколи не приписуйте злому наміру те, що можна пояснити дурістю». 

Цю цитату Роберт Хенлон вперше використав як епіграф до збірки жартів, присвячених закону Мерфі, що вийшли в 1980 р. По суті, він є одним із варіацій бритви Окама. У Великій Британії є власний аналог закону підлості по-науковому. Він звучить так: «Облажалися, а не змова». Автором цих слів став секретар Маргарет Тетчер Бернард Інгам. В інтерв’ю він часто повторював, що журналісти просто люблять писати теорії змови уряду. Проте матеріали були б більш правдивими, якби вони дотримувалися теорії, що уряд вкотре облажався.

Закон підлості #4 Сіріла Паркінсона

Цей закон сформулював історик Сіріл Норткот Паркінсон. Бабуся може витратити цілий день на написання листа племінниці, коли у зайнятого джентльмена на це є лише три хвилини. Приблизно так писав Паркінсон у статті 1955 року у журналі The Economist. Він займався переважно питаннями бюрократії та боротьби з нею.

«Установа, в якій працюють понад тисячу співробітників, стає «вічною» імперією, яка створює так багато внутрішньої роботи, що більше не потребує контактів із зовнішнім світом». 

Так і хочеться вигукнути: «Золоті слова, Сіріл! Золоті слова!».

Закон підлості #5 Лоуренса Пітера

Викладач Лоуренс Пітер займався переважно побудовою ієрархічної системи у різних верствах суспільства та озвучив цей принцип в однойменній книзі. Він казав, що будь-яка людина просувається в кар’єрі до тієї посади, після якої вона вже не може нічого зрозуміти. На цьому місці вона застрягне до того моменту, поки не покине систему.

Закон підлості #6 Білла Гейтса

Засновник Microsoft якось сказав, що програми стають повільнішими, ніж комп’ютери стають швидшими. Причини цього банальні: велика кількість непотрібних функцій, коряво написані коди, небажання виправляти помилки та поганий менеджмент.

Закон підлості #7 Годвіна по-науковому

Головний юрист фонду «Вікімедіа» та головний редактор «Вікіпедії» Майкл Годвін ще 1990 року сказав, що будь-яка суперечка в інтернеті рано чи пізно закінчиться звинуваченням однієї сторони іншої у нацизмі. У мережі Usenet навіть існувала традиція: коли зі сторін робила це порівняння, друга визнавала себе такою, що програла в суперечці.

Закон підлості #8: правило 1%

Назва цього правила у 2006 році вигадали блогери Джекі Хуба і Бен Макконнелл, хоча існувало воно і раніше і базувалося на тривалому вивченні поведінки користувачів на форумах, присвячених ісламському джихаду. Згідно зі статистикою, 87% користувачів ніколи не розміщували на них повідомлень, 13% залишили по одному повідомленню, 5% писали 50 разів і лише 1% створили понад 500 постів.

Закон підлості #9 економіста Парето

Цю сумну закономірність виявив італійський економіст Вільфредо Парето у 1897 році. Працює вона і сьогодні: щоб створити бізнес із нуля, потрібен мінімум ефективних дій. Решта буде працювати повільно і не дасть очікуваного результату.

Закон підлості #10: візит-ефект

Цей закон підлості також відомий нам як «ефект присутності», «демонстрації» та «телемайстра». Чому завжди так відбувається: несправні прилади під час візиту майстра починає працювати, як годинник? І, навпаки, у присутності інших усе постійно ламається, навіть якщо вони хочуть, щоби працювало.