Найвідоміші стародавні замки і фортеці України, які варто відвідати
Розповідаю про найвідоміші замки та фортеці України: фото з назвами та коротким описом, що подивитися, чим відомі, коли краще відвідувати.
Не секрет, що в нашій країні з шикарною історією розташована безліч стародавніх середньовічних замків, побудованих королями та князями. У різний час вони були оборонними фортецями та пишними палацами. Деяким вдалося непогано зберегтися, але більшість зруйнована війнами, людською дурістю, недоліком фінансування і потребує реконструкції. Однак є й такі, де можна провести пару ночей за помірну плату. Але про все поступово.
Навігація по статті:
Замок-музей «Радомисль» Замок Любарта Замок «Білий лебідь» Збаразький замок
Замок Радзивілів Олеський замок Підгорецький замок Золочівський замок
Замок-музей «Радомисль», м. Радомишль Житомирської обл.
Старовинна будівля 17 ст. спочатку була паперовою фабрикою. Спланований і збудований замок у Радомишлі був відповідно до стандартів оборонних споруд: гранітна скеля захищала від підкопів, а внутрішнє питне джерело дозволяло тривалий час протриматися в облозі. Джерело існує і сьогодні, знайти його можна в Концертному залі за роялем. Це єдиний у світі зал із живим джерелом.
Раніше у Радомислі друкували священні тексти та папери для Києво-Печерської лаври. На виготовлення 1 друкованого аркуша паперу уходило до трьох місяців. Саме на цьому папері видано першу в Києві книгу «Часослов». Сьогодні побачити кропітку технологію 17 ст. і взяти участь у процесі можуть усі охочі.
За часів Богдана Хмельницького фабрика-фортеця була зруйнована і кілька століть простояла занедбаною. А в 1902 році на її місці звели водяний млин, при реконструкції якого і було виявлено залишки фабрики.
Сьогодні на території замку працює:
- ексклюзивний готель на місці чернечих келій;
- єдиний у світі музей української ікони та старожитностей;
- ресторан у кам’яному залі із середньовічним оздобленням;
- тир, у якому можна постріляти з арбалета.
Найкращий краєвид на околиці, річку Мика та водоспади відкривається з оглядового майданчика 30-метрової вежі. Екскурсії доступні не щодня, тому попередньо краще уточнити час і вартість. У Радомислі постійно проводяться культурні заходи, концерти та конференції.
Замок Любарта, м. Луцьк
Один з найбільш старовинних замків України, що добре збереглися. Зведена монументальна цитадель була у 14 столітті останнім князем Галицько-Волинського князівства Любартом Гедиміновичем. Після утворення Польсько-Литовського князівства фортеця стала королівською резиденцією.
За час війн значну частину замку було зруйновано. Після сильної пожежі у 1845 році постраждала безліч церков, а обвуглені стіни замку почали розтягувати як будматеріал. Найкраще зберігся верхній замок із трьома в’їзними вежами. Найвища досягає 27 метрів заввишки. У дворі фортеці розташувалися Шляхетський та Єпископські будинки. Завдяки реставраційним роботам вся територія доступна для огляду, створено різноманітні тематичні музеї.
Щороку у Любарті проводяться музичні, мистецькі фестивалі. Найнезвичайнішим вважається фестиваль дзвонарів у старовинній дзвіниці, надбудований над руїнами храму 12 ст. 2011 року Верхній замок очолив рейтинг «7 чудес України».
Замок «Білий лебідь», с. Меджибіж Хмельницької обл.
Старовинний замок сучасних контурів набув за кілька століть. У 12 ст. фортеця була лише дерев’яними спорудами на земляних валах, а кам’яні укріплення завтовшки 2 м збудували за кілька століть. Згодом були споруджені 17-метрові Лицарська та Офіцерська вежі, товщина стін у яких сягає 4 м. Ще через кілька століть п’ятипелюстковий бастіон зі стрілецькими бійницями.
Остаточний вигляд і назву Меджибізька фортеця набула у 1846 році, коли її прикрасили у романтичному стилі та стіни поштукатурили. Війни та радянська перебудова завдали суттєвих руйнувань «Білому лебедеві». Після Другої світової війни уряд дозволив використовувати фортечні стіни як будівельний матеріал, а сама фортеця стала маслозаводом.
Реконструкція почалася 1967 року: тоді замок визнали історичною цінністю. Щорічно у стінах фортеці відбуваються масштабні реконструкції стародавніх битв, історичні постановки, середньовічні танці, для відвідування відкрито музеї історії, етнографії та голодомору. Зі стін фортеці відкривається приголомшливий краєвид на річку Південний Буг та околиці.
Збаразький замок, м. Збараж Тернопільської обл.
Унікальна пам’ятка архітектури з’явилася завдяки шляхтичу Христофору Збаразькому за часів Речі Посполитої у 15 ст. Рів навколо фортеці та кам’яний міст збереглися й сьогодні. Решта будівель майже повністю знищена пожежами та військовими діями.
Якийсь час на руїнах замку працював цукровий завод. На початку 20 ст. замок намагалися реставрувати та розмістили у ньому спочатку музей, потім гімназію. Після Другої світової війни залишки фортечних споруд місцеві мешканці розтягли на відновлення будинків. На початку 90-х років приміщення пристосували під спортивні секції.
У 1994 році замок був визнаний історичною цінністю, після чого розпочалися відновлювальні роботи. Нині у залах Збаразького палацу епохи ренесансу знаходиться краєзнавчий музей, де представлені антикварні предмети меблів, колекції монет, картини, середньовічна зброя. Етнографічна та археологічна експозиції налічує понад 11 тис. експонатів із 6 країн.
У дворі замку збереглася 70-метрова криниця, об’єднана підземними тунелями з монастирем Бернардинців на іншому кінці міста Збараж.
Замок Радзивілів, село Олика Волинської обл.
Родовий замок литовського канцлера Радзивіла було зведено у 16 ст. До середини 20 ст. він залишався сімейною резиденцією. Це була одна з перших квадратних бастіонних фортець в Україні, яка виконувала оборонну функцію до кінця 18 ст. Останнім власником триповерхового палацу був Януш Радзивілл, заарештований та засланий до Сибіру у 1939 році.
Спочатку площа фортеці сягала 2,7 га, а кількість кімнат становила рівно 365, як днів на рік. Паркова зона, озера та річка Путилівка створюють мальовничу атмосферу. На території замку діє психіатрична клініка. Тому милуватися архітектурою можна лише зовні чи прогулятися двором. Зайти в будинки можна лише за попередньою домовленістю з адміністрацією. Всередину фортеці можна потрапити через в’їзну вежу стародавнім мостом, який колись підіймався.
У деяких місцях добре збереглася дорога, вистелена шестигранною середньовічною бруківкою. Біля замку Радзивілів знаходиться костел Святої Трійці 15 ст. Його реконструкція триває з 2013 року.
Олеський замок, м. Олеська Львівської обл.
Фортецю збудували з метою захисту від татарських набігів. Перші укріплювальні стіни навколо гори виникли у 13 ст. Вдале розташування сприяло розширенню замку. За правління Яна III Собеського замок став офіційною резиденцією та настав період його розквіту.
Через пожежі, військові дії та сильний землетрус у 19 ст. від Олеського замку збереглося небагато, а блискавка 1951 року призвела до ще більших руйнувань. Лише деякі кімнати збереглися з початковим оздобленням стін, віконними та дверними порталами.
Тривалі реставраційні роботи розпочалися 1958 р. Нині в Олеському замку знаходиться музей історії місцевості, де він розташований. Перлина експозиції – одна з найбільших колекцій дерев’яних скульптур у Європі.
Підгорецький замок, с. Підгірці Львівської обл.
Будівництво замку розпочалося у 15 ст., але лише з приходом нового власника у 17 ст., коронного гетьмана Конецпольського зміцнювальна споруда перетворилася на палац-фортецю. Саме для нього було спроєктовано та зведено двоповерховий замок із вежами та павільйонами. Розташування на пагорбі давало чудовий огляд місцевості на багато кілометрів. В’їзд у замок у формі квадрата здійснювався через арку, з трьох боків неприступну фортецю оточили ровом. І навіть прогулянкову терасу зі скульптурами та балюстрадами повністю пристосували для оборони.
Сучасний вид замковий комплекс отримав у 18 ст. за Вацлава Жевуського: було добудовано третій поверх, розбито Італійський парк, а слава про внутрішнє оздоблення палацу облетіла всю Європу. Прикрашають будинок два шпилі на даху з химерними фігурами у вигляді людей, що тримають золоту кулю та кулю з молекулами. Ці вигадливі скульптури виникли за господаря-алхіміка Северина Жевуська.
Перша та Друга світові війни завдали значних руйнувань, історичні та культурні цінності у приміщеннях були розграбовані, а пожежа у 1956 році майже повністю знищила залишки меблів та інтер’єрів. Тривалий час біля замкового комплексу функціонували медичні установи. У 1997 почалася масштабна реконструкція, яка поки що не завершена.
Туристам доступні прогулянки Італійським парком з каскадними деревами, а 300-метрова алея через Французький парк приведе до старовинного костелу Святого Йосипа. Надмірну опулярністі замку принесли знімання радянського фільму «Д’Артаньян та три мушкетери».
Замок Паланок, м. Мукачево Закарпатської обл.
Мукачівський замок паланок розташувався на горі вулканічного походження. Саме вона дозволила збудувати фортецю на висоті 68 м. Будівельні роботи почалися в 11 ст. і тривали три сторіччя. Більшість оборонних споруд зведено наприкінці 14 ст. за Федора II Корятовича. З цього моменту будинок перестав виконувати виключно оборонну функцію, а став постійною резиденцією князів.
Попри багатовікову історію, руйнування та неодноразові реконструкції внаслідок зміни власників, палацові зали та підземні ходи добре збереглися. Сьогодні у них розмістилися експозиції Мукачівського історичного музею, винний льох, кафе та невеликі сувенірні крамниці. Площа замку займає майже 14 000 квадратних метрів, що рівноцінно двом футбольним полям. Етимологія слова паланок розшифровується як частокіл – перші оборонні споруди були зроблені з дубових кіл по периметру гори.
Золочівський замок, м. Золочів Львівської обл.
Унікальна архітектурна пам’ятка 17 ст. добре зберігся до нашого часу, хоча за історію його існування використовувався не лише як фортеця чи королівський палац. Деякий час у його стінах були розтошовані в’язниця та навчальний заклад.
Замок епохи Ренесансу є двоповерховою спорудою, оточеною ровами та оборонними валами. Насамперед туристів приваблює не основний, Великий палац, а Китайський. Саме він став візитівкою Золочівського замку. У Китайському палаці можна помилуватися оригінальною ліпниною над вікнами та дверима, побувати у чайній залі та численних кімнатах з експозиціями. Круговий балкон на другому поверсі допоможе зробити повний огляд парку з висоти. У центрі парку б’є фонтан в оточенні доглянутих клумб та алей для прогулянок.
У Великому палаці також є на що подивитися. У ньому знаходиться Музей історії замку з колекціями картин, меблів, зброї та археологічних знахідок. Відреставровано підземний хід та вбиральні кімнати з і інтер’єрами 17 ст. Великий палац відомий тим, що в ньому було проведено першу в Україні систему каналізації.
Свірзький замок, с. Свірж Львівської області
Високий пагорб, оточений болотистою місцевістю, став ідеальним місцем для будівництва фортеці у 15 ст. Єдино доступну південну сторону оточили ровом. Однак у 17 сторіччі замок повністю реконструювали під керівництвом військового архітектора, що дозволило ефективно утримувати облогу від ворогів.
У 18 в. Свірзький замок перестав мати стратегічне призначення і був перебудований на пишний палац епохи Ренесансу. Бійниці стали вікнами, в’їзну браму прикрасили різьбленням, а у дворі розбили пишний англійський сад.
Сильні руйнування почалися у 19 ст. Спроби капітальної реконструкції на початку 20 ст. зазнали краху через Першу світову війну. Стан замку остаточно погіршився у 1941-1945 роках.
Масштабні відновлювальні роботи неодноразово починалися і закінчувалися через брак фінансування. Сьогодні реставрацію не закінчено. Вхід для туристів можливий лише у двір комплексу, де збереглася старовинна криниця. Навпроти центрального в’їзду у стародавньому костелі Успіння Богородиці розташувалася греко-католицька церква.
У стінах Свірзького замку проводилося фільмування епізоду про отруєння Констанції з фільму «Д’Артаньян та три мушкетери».
