Історія джинсів: хто і коли створив перші найпопулярніші в світі штани
А ви можете уявити свій гардероб без джинсів? Зрозуміло, що ні. Вони ґрунтовно зайняли головну нішу в модній індустрії. Що цікаво, батьківщиною нашого улюбленого одягу ми помилково вважаємо Америку, хоча перші джинси насправді з’явилися в Італії. У цій статті розповідаємо все про джинси — історію походження стисло, цікаві факти з життя знаменитого бренду Levi’s та історію створення першого радянського деніму.
Історія походження джинсів стисло
Заведено вважати, що текстиль вперше з’явився в Італії в XV столітті. А історія виникнення слова “джинси” є похідним від слова “gene”, що співзвучно з містом Генуя. Матеріал отримав назву “денім”, оскільки постачався з французького міста Нім. Поступово найменування перекочувало в англійську мову.
За версією чеського історика Петра Андрле, перша джинсова тканина була створена випадково в місті Брунталь. Через технологічну помилку під час виготовлення парусини утворився новий вид матерії, який 1876 року купив американський торговець. Після цього матеріал придбав Леві Стросс (на фото нижче).
Народження бренду Levi’s
Днем народження джинсів вважається 20 травня 1873 року – цього дня промисловець Стросс запатентував свою ідею і створив знаменитий бренд Levi’s. Сам бізнесмен ніколи не носив одягу з деніму, який вважався предметом гардероба бідняків. Це були комбінезони з кишенями для ножів, ключів і годинників для шахтарів і робітників. За перший рік було продано понад 21 000 пар штанів. Маленька кишеня спереду якраз і була призначена для кишенькових годинників.
Дешевизна, зносостійкість, і можливість нескінченно прати джинси зробили вироби популярними серед населення і ковбоїв, а висока міцність надійно захищала шкіру від бруду і механічних пошкоджень. Саме за ці властивості джинсові штани цінували солдати під час Другої світової війни та носили поза службою.
Джинси марки Levi’s виділяє помаранчевий рядок, який використовували в тон мідним заклепкам. Приголомшливу популярність бренду приніс Марлон Брандо (на фото вище): 1947 року актор дебютував у джинсах у виставі “Трамвай бажань”, а після знявся в однойменному фільмі. Його образ, доповнений білою футболкою, став повторюваним.
Перша етикетка на джинсах з’явилася тільки 1936 року. Вона мала вигляд червоного прапора, пришитого біля задньої кишені штанів. А джинсами штани з деніму стали називати тільки після 50-х років, до цього часу їх називали комбінезонами. Саме 50-ті роки ознаменували собою перехід джинсів з робочого одягу в повсякденний.
Класичний синій колір
Синій колір став традиційним для виробів не випадково, адже він краще за інші відтінки приховує бруд. До 20 століття фарба індиго поставлялася з Індії. Потім були знайдені її штучні замінники, і експорт значно скоротився. Фарбуванню піддають тільки зовнішню частину, а виворіт залишається натурального кольору.
Неоднорідність кольору зумовлена тим, що матеріал тчуть із пряжі двох кольорів: пофарбованих для основи та невибіленої бавовни. Такий ефект створює переплетення ниток. Спочатку ж денім був тільки з нефарбованих ниток і називався екрю. Сьогодні покупцям доступний джинсовий одяг будь-якої колірної гами. А для вузької обтислої посадки до складу додають еластан, що дає змогу розтягнути тканину.
Вхід у джинсах заборонено
Модні джинси схвалювалися не завжди та не скрізь. Так, 1951 року відомому виконавцю Бінгу Кросбі (на фото нижче). було відмовлено в готельному номері, оскільки він був одягнений у джинси. У відповідь на це Levi’s розробила джинсову куртку спеціально для музиканта.
Цікавинка від «Файного місця»: 2001 року Джордж Буш-молодший заборонив співробітникам Овального кабінету перебувати на роботі в джинсовому одязі.
Історія виникнення джинсів в СРСР
У СРСР перші джинси вважалися бунтарським елементом гардероба. На початку 50-х років купити їх можна було тільки імпортного виробництва і то за дуже великі гроші. Ситуація трохи змінилася 1957 року, коли почалося виробництво радянського деніму “Орбіта”. Однак він не користувався такою популярністю, як оригінальний матеріал. Під час носіння на ньому не утворювалися модні потертості, та й фасончик значно відрізнявся від американського.
Лише у 80-х роках з’явилися джинси “Твер”, зшиті з індійського матеріалу за італійською технологією. Це зробило їх трохи схожими на бренд Levi’s.
Джинси сьогодні
Нині існує безліч різних стилів джинсів, що розрізняються кроєм, посадкою і формою штанини. Найпоширеніші bootcut, skinny і straight. А деякі виробники взагалі пропонують покупцям створити індивідуальну модель з урахуванням довжини ніг, бажаного розміру кишені та стилю.
Цікавинка від «Файного місця»: сьогодні про ці штани пишуть пісні, книжки та навіть знімають фільми. У 1979 році Ніл Даймонд виконав хіт Forever in Blue Jeans. А не так давно музичні хіт-паради по всьому світу очолила пісня Лани Дель Рей Blue Jeans.
На закінчення нашої короткої історії походження джинсів трохи цікавої статистики:
- У кожного жителя США в середньому 7 пар штанів із деніму.
- В Америці щорічно продається близько 450 мільйонів джинсів, а у світі ця цифра сягає неймовірних 1 240 000 000 пар.
- Всього один тюк бавовни є базою для 225 виробів.
- Щороку фабрики випускають близько 3 млрд метрів джинсової тканини.
- Японська компанія Yoshida Kogyo Kabushiki Kaisha є виробником 90% світових блискавок для джинсів.
- Найстарішій парі джинсів близько 115 років. Вони були виявлені в американській шахті в 1998 році.
