Чому ми краще засинаємо не в тиші, а під відео, подкасти або серіали?

Чому ми краще засинаємо не в тиші, а під відео, подкасти або серіали?

Вчені та психологи Всеукраїнської програми ментального здоровʼя “Ти як?” пояснили, з яких причин, нам зручніше та комфортніше засинати не в тиші, як це мало б бути, а під відео, подкасти або серіали, і чи не шкідливо це для нашого фізичного та ментального здоров’я.


Маскувальний ефект

Один з головних аспектів такої поведінки полягає в тому, що інші звуки прикривають всі навколишні, такі як шум машин чи сусідів, який зазвичай заважає нам заснути. Це також дає нам відчуття контролю над навколишнім середовищем: ми ніби самі вирішуємо, коли прийшов час натиснути “стоп”.

Рівень тривоги

Крім того, у певної категорії людей тиша посилює рівень тривоги та відчуття тривожності. У тиші тривожні думки стають голоснішими, а фонові звуки допомагають відірватися і розслабитися. До того ж ми звикаємо до голосів блогерів, акторів або ведучих, яких часто слухаємо, і їхні виступи стають для нас звичними та заспокійливими.

За все відповідає мозок

Фонові звуки діють як сигнал для мозку, вказуючи йому, що настає час засинання. Іноді просто віра в те, що прослуховування серіалу допомагає заснути, вже сприяє цьому процесу. Такий собі терапевтичний ефект.

Важливість рутини

Однак ключ до успіху засинання криється саме в щовечірній в рутині. Не стільки прослуховування музики чи подкасту як таке перед сном важливе, скільки включення їх у свою щоденну вечірню рутину. Це створює знайомий порядок, який допомагає заспокоїтися.

Але є одне “але”

Допомогти собі заснути — це, звісно, добре. Проте важливо пам’ятати, що звичка слухати, наприклад, геополітичне шоу перед сном, може бути шкідливою.

Важливо навчити себе замінювати такі звички на більш здорові ритуали, не пов’язані з ґаджетами та інформаційним навантаженням. Це може бути непросто на початку, але в довгостроковій перспективі помітно поліпшить якість сну.

Автор статті:

Юлія Дубчак

Пишу, готую, їм, мандрую, ділюся з вами своїми думками, печу фокачі під ритми Тома Джонса, Джонні Кеша і Леонарда Коена.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *