Як мотивувати дитину до навчання в школі?
Дорогі досвідчені батьки та батьки-початківці, перед тим, як застосовувати малоефективні методи батога і пряника, подумайте: як сильно вам самим хотілося зазубрювати будову інфузорії-туфельки та витягувати коріння з комплексного числа після восьмигодинного просиджування за партою. На вулиці світило сонечко, друзі грали у футбол і ще стільки незрозумілого залишалося в долі героїв Герберта Веллса. Для ваших дітей школа — така сама робота, на яку ви ходите щодня, і така сама мука, коли ви берете її додому.
І, на жаль, наша система освіти націлена не на результат, а домашні завдання — не на привчання дитини до самостійної праці, а на хороші оцінки. Звідси небажання вчитися, постійний стан стресу в дитини, нездорова конкуренція, проблеми з успішністю та самооцінкою. І це ми ще не згадували про п’ятнадцять з половиною гуртків, які відвідує ваша дитина “для всебічного розвитку”. Сьогодні говоримо про те, як мотивувати дитину вчитися в школі та робити уроки в молодших і старших класах з мінімумом психологічних втрат і бажано не з-під палки.
Навігація по статті:
Як мотивувати дитину до навчання в 1 і 2 класі?
Як боротися з лінню і поганими оцінками — карати чи ні?
Шпаргалка для батьків, як змусити дитину робити уроки
Як мотивувати дитину до навчання з 2 по 6 клас?
Як мотивувати підлітка до навчання?
Як мотивувати дитину до навчання в 1 і 2 класі?
А тепер згадайте, як мама з татом привели вас у перший клас, вручили портфель і букет і послали вчитися. Сказати, що, опинившись серед 30 інших дітей, де вона, як усі, дитина відчуває стрес — значить не сказати нічого. Особливо якщо до цього чадо перебувало в оточенні бабусь та їхніх подруг і не відвідувало садочок. Тому починати підготовку до школи, щоб подальше виписування паличок у прописах не перетворилося на спільну дитячо-батьківську істерію, потрібно ще до школи.
Пізнавальні навички, навички самоконтролю і концентрації уваги формуються у дітей до семи років. А отже, займатися з дитиною, вчити читати, рахувати та писати потрібно ще до школи. А в пору останнього “відпускного” літа організувати дитині робоче місце, пояснити, що починається новий етап у житті, яким він буде і чому він такий важливий.
На початку шкільного шляху ключову роль відіграє дотримання режиму дня. Багато батьків шкодують першокласників, дозволяючи їм перебувати в напівпустому стані. Не варто цього робити, адже в молодших класах навантаження, як і домашні завдання, невеликі та розраховані саме на привчання дитини до навчання і пробудження в ній інтересу до знань.
Інше питання, якщо ви обрали якусь за вашим розумінням супергімназію, після повернення з якої дитина змушена годинами робити уроки. Це ваша гігантська помилка. У першому-другому класах виконання домашнього завдання має займати понад годину. В іншому випадку, справа цілком може бути не в ліні малюка або небажанні вчитися, а в незмірно великих навантаженнях.
Приготуйтеся також, що від вас знадобляться терпіння і вільний час, щоб пояснювати матеріал і контролювати виконання завдань, а попросту наново вчитися в школі. Багато батьків помилково вважають, що за ці фактори відповідальність несуть виключно викладачі. Але клас у середньостатистичній школі складається з 20-30 учнів. Навіть найкращий учитель не здатен за такої кількості дітей практикувати індивідуальний підхід. Водночас перший викладач для вашого чада має бути таким самим авторитетом, як і ви. Якщо вчитель не подобається дитині або не може донести інформацію від слова “зовсім”, варто замислитися про переведення в інший клас або школу.
Читайте за цією ж темою: Як батьки формують у дитини неприязнь до навчання?
Згодом малеча за вашої допомоги та розуміння навчиться самостійної роботи та вже приблизно в 3 класі питання, як змусити дитину вчитися в школі та робити уроки, почне відходити на другий план. Вам залишиться тільки здійснювати легкий контроль і правильно мотивувати.
Найкраще рішення для виконання домашніх завдань у початкових класах — чернетка. Дитина виконує уроки, ви перевіряєте, після чого завдання переписуються начисто.
Як боротися з лінню і поганими оцінками — карати чи ні?
Важливо також зрозуміти марність докорів у поганих відмітках. Насправді це ваші переживання, а не переживання дитини. Статистика показує: що спокійніше батьки реагують на погані оцінки, то частіше діти виправляються і вирівнюють успішність. А наглядання і спроби змусити вчитися насильно завжди мають зворотний ефект.
Думки батьків розділилися і щодо того, чи можна карати дитину за неуспішність. Так, можна, але робити це потрібно правильно. І мова, зрозуміло, не йде про фізичне покарання. Припустімо, ви домовилися, що до визначеного часу уроки будуть виконані та переписані в чистовик. Натомість по підлозі розкидані зошити та книжки, а чадо сидить, уткнувшись носом у смартфон. Тобто ваш договір не був виконаний, і ви маєте повне право на деякий час обміняти смартфон на стару нокію без доступу до інтернету.
При цьому в жодному разі не починайте кричати, розповідати про хорошого сусідського хлопчика Колю і в картинках описувати, як саме дитина зіпсувала ваше життя. Підійдіть, обійміть і скажіть: “Я тебе дуже люблю, але телефон ти отримаєш назад після того, як виконаєш обіцяне”. Дитина має відчувати ваш авторитет — відчувати, що ви добра, але сильна людина, щоб поступово ставати вашим другом.
Зовсім по-іншому справи йдуть із похвалою — хвалити чадо за найменші успіхи обов’язкова умова успіху в усьому. Якщо дитина зробила щось відмінно, хіба це не привід сказати їй добрі слова?
Читайте за цією ж темою: Чому виправляти помилки потрібно зеленою ручкою?
Іноді мами й тата помилково вважають, що похвала псує дитину та позбавляє стимулу рухатися вперед. Насправді брак добрих слів нічого хорошого, крім заниженої самооцінки та почуття неповноцінності, не приносить.
Батьки намагаються використовувати інший популярний прийом — давати дітям гроші в обмін на хороші оцінки. Після чого чада стають шантажистами та, не отримавши фінансову винагороду, не надто прагнуть вчитися. Мотивувати дитину можна не грошима, а спільним відпочинком, розвагами, чимось, що не є матеріальною цінністю і перебуває у сфері емоційного задоволення. При цьому з першого класу школи в дитини мають бути невеликі кишенькові гроші.
Шпаргалка для батьків, як змусити дитину робити уроки
- Слідкуйте за тим, щоб у малечі залишався вільний час, коли вона або нічого не робить, або робить те, що хоче: гуляє, читає книжки, дивиться телевізор тощо.
- Розпочинати виконання завдань краще через годину-дві відпочинку після повернення зі школи. На думку медиків, час після 19.00 вважається непродуктивним для розумової роботи дітей.
- Слідкуйте за тим, щоб чадо щодня бувало на свіжому повітрі.
- Не змушуйте відвідувати гуртки, поза волею. Якщо дитина не хоче грати на скрипці, але мама чи тато в дитинстві мріяли стати музикантами, з цього наміру нічого не вийде. Будь-які додаткові заняття мають приносити задоволення.
- Давайте дитині більше самостійності — привчіть збирати портфель, заповнювати розклад, не доводьте нескінченними запитаннями, як там у школі, і тотальним контролем.
- У протистоянні вчитель-дитина ставайте на бік дитини, якщо немає об’єктивних доказів протилежного.
- Якщо бачите явну неуспішність у якомусь предметі, задумайтеся про підбір репетитора. Те саме стосується і предметів, які даються легко — дитина має більше концентруватися на тому, що їй подобається. Таким чином відпадуть складнощі вибору професії в підлітковому віці.
- Не робіть уроки замість чада і не дозволяйте робити їх бабусям і дідусям. Що вам важливіше — знання чи оцінки? В інституті ви теж будете вчитися замість дитини? І працюватимете?
- Пам’ятайте, що спочатку виконуються домашні завдання зі складних предметів, потім — із легких.
- У початковій школі діти не відрізняються особливою посидючістю, тому через кожні 30-40 хвилин обов’язково робити п’ятихвилинну перерву.
Дитина має розуміти, що ви сильні та добрі, тож у черговій двійці можна зізнатися без страху та докору.
Як мотивувати дитину до навчання з 2 по 6 клас?
Багато батьків звикли вважати своїх дітей відвертими ледарями, проте якщо малюк із задоволенням виконує якусь роботу, займається спортом чи читає книжки, то річ не в ліні.
Серед найпоширеніших причин:
- Страх невдачі — вчителька відчитала дитину на весь клас за неуспішність або це зробили ви, результат один. Чадо буде до останнього відкладати необхідність виконання домашніх завдань.
- Нерозуміння предмета або невміння в ньому зацікавити — проблема однаково гостро стоїть і перед першокласниками, і перед старшокласниками.
- Брак батьківської уваги. На перший погляд, здається, що зв’язку між неуспішністю дитини та вами немає. Але він є. Цілком можливо в такий спосіб малеча намагається привернути вашу увагу.
- Предмет і сам процес дитині не цікавий. Ваше завдання в тому, щоб правильно мотивувати — похвалою, додатковими годинами відпочинку або прогулянкою, пояснити, чим геометрія або хімія можуть бути корисні в майбутньому.
- У дитини не складаються стосунки в школі — немає друзів, вона стала об’єктом насмішок у школі тощо. У такому разі не буде ні бажання йти до школи, ні тим паче виконувати домашні завдання.
- Присутній синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) — до таких дітей потрібен особливий підхід.
Як мотивувати підлітка до навчання?
Якщо в початкових і середніх класах до дитини можна знайти підходи, щоб навчити вчитися або вплинути силою батьківського авторитету, то після з приходом перехідного періоду ситуація значно погіршується. Дитина росте стрімкими темпами, пізнає нове, змінюється її система світогляду, трапляється перше кохання, з’являються нові компанії та захоплення. Яке вже тут навчання. До того ж на кону всілякі ЄДІ та вступні іспити. Зберегти людське обличчя і нервову систему буде непросто всім членам сім’ї.
Пам’ятайте, що “вступити дитину до вишу” простіше, ніж налагодити безповоротно зіпсовані стосунки. Безглуздо просто кричати та змушувати щось робити силою. Набагато більше користі принесуть довірчі розмови. Але не про те, чому і як потрібно вчитися, щоб заробляти великі гроші, а про життя загалом. Це вам скаже будь-який психолог. Ще краще власний показовий приклад. Розкажіть синові чи доньці, якими самі були в їхньому віці, з якими проблемами стикалися — ваше завдання викликати довіру і захотіти відкритися.
Якщо у вас удома заведено читати книжки та відвідувати культурні заходи, труднощів змусити дитину вчитися не буде. Якщо з усієї друкованої продукції — каталоги з супермаркету, хорошого чекати не варто.
Не можна також забороняти дитині спілкуватися з однолітками, щоб “залишалося більше часу на навчання“. Нехай друзі приходять у гості, разом проводять час, роблять завдання.
Допоможіть підлітку визначитися з вибором професії й особливо акцентувати на предметах, які знадобляться в майбутньому для вступу до вишу. Цілком можливо, підліток просто не справляється з гігантською кількістю інформації, що надходить з усіх боків — пам’ятайте, що сила не в кількості знань, а в якості.
Не намагайтеся організовувати тотальний контроль, карати відлученням від ноутбука або відмовою в кишенькових грошах. Якщо в молодшому віці ці прийоми ще можуть спрацювати, то в старшій школі ефект буде протилежним. Вам все одно доведеться прислухатися до думки дитини.
Зате, знаючи характер підлітка, можна зіграти на його сильних і слабких сторонах, наголошуючи на предметах, які даються найлегше.
За правильного підходу в більшості випадків питання, як змусити дитину вчитися в школі та робити уроки в 15 років, відпадає саме собою. Коли період становлення особистості завершується, чадо поступово повертається до звичайного життя, усвідомлюючи необхідність вступу до вишу або коледжу. Тому заздалегідь не паліть гарячку: будьте ласкаві, терплячі та врівноважені, і ваші старання не пройдуть даром.
