Історія вдови Кліко, королеви ігристого: 10 фактів про імперію шампанського

Навіть якщо ви не куштували шампанське “Вдова Кліко”, ціна якого стартує з 80 доларів за пляшку, то чули про нього. Хочу розповісти вам кілька дивовижних фактів із біографії вдови Кліко та історію того, як вона стала справжньою королевою Шампані. Отже, вдова Кліко, хто вона?

Інтерес до особистості цієї дивовижної жінки підігрів свіженький фільм Томаса Неппера 2023 року «Вдова Кліко», світова прем’єра якого відбулася на кінофестивалі в Торонто восени минулого року. Настійно рекомендую вам подивитися цю барвисту біографічну і багато в чому мотивуючу картину з Гейлі Беннетт і Томом Старріджем у головних ролях.

Передісторія шампанського з Шампані

Сьогодні у французькому регіоні Шампань налічується близько 84 000 гектарів, засаджених виноградом, 340 будинків шампанського і 16 000 виробників вина. Тільки у 2019 році по всьому світу було відправлено понад 297 мільйонів пляшок напою.

Але було б дивно дізнатися, що колись ця виноробна галузь ледве трималася на ногах і прорвалася вона багато в чому завдяки мадам Кліко, чия виноробня, Veuve Clicquot, досі відома в усьому світі. Ця жінка не тільки врятувала невдалу виноробню на початку 1800-х років, а й допомогла перетворити регіон на локомотив, яким він є зараз. 

Мадам Кліко пережила французьку революцію

Майбутня мадам Кліко народилася у заможній родині 16 грудня 1777 року в Реймсі, Франція. Її дідусь, Адрієн Понсардін, розбагатів на текстильному бізнесі. Французька революція вибухнула 1789 року, коли Барбе-Ніколь (так звали майбутню бізнесвумен) було 11 років. 

Участь Франції в американській війні за незалежність обійшлася країні в 1,73 мільярда ліврів, або близько трильйона доларів у сьогоднішніх грошах. Це, в поєднанні з поганим урожаєм, масовим голодом і високими податками на нижчий клас, в кінцевому підсумку призвело до серйозного повстання. Короля Людовика XVI, Марію Антуанетту і багатьох інших зрештою відправили на гільйотину.

Багатство сім’ї Понсардінів зробило їх потенційною мішенню революціонерів за часів правління терору, тому Ніколя Понсардін раптово перемикнув свою політичну відданість з монархії на якобінців, партію, що розпалила заворушення. Тим самим сім’я змогла втримати свої статки.

Як мадам Кліко стала вдовою

1798 року Барбе-Ніколь Понсардін вийшла заміж за Франсуа Кліко. Він був сином і спадкоємцем Філіпа Кліко-Муїрона, купця, який заснував невелику виноробню в 1772 році в одному з сіл Шампані. Їхнє католицьке весілля було таємно проведене в підвалі, оскільки революціонери заборонили релігійну практику у Франції 1794 року.

Тоді як бізнес зрештою був відомий як Veuve Clicquot, тоді він називався Clicquot-Muiron et Fils (Clicquot-Murion and Son) і був не тільки виноробнею, а й банком і торговим домом. У 1804 Франсуа збільшив продажі вина компанії до 60 000 пляшок. Однак 1805 року він помер від черевного тифу. У 27 років мадам Кліко залишилася вдовою з маленькою донькою Клементиною на руках.

Першим інвестором вдови Кліко став її свекор

Після смерті сина Філіп Кліко планував ліквідувати свій будинок із шампанським. Але невістка попросила передати управління їй. Це була ризикована пропозиція, оскільки досвіду ні в продажах, ні у виготовленні вина молода жінка не мала.

Філіп Кліко врешті-решт погодився за умови, що вона навчатиметься в Жерома Александра Фурно, широко відомого винороба, який особливо вмів змішувати різні вина до того, як їх розлили в пляшки в процесі, який називається складанням. Тобто він виробляв шампанське. Мадам Кліко і Фурно інвестували 80 000 франків, а батько її покійного чоловіка додав ще 30 000 франків в активи підприємства.

Мадам Кліко винайшла обладнання, яким винороби користуються донині

Виготовлення шампанського — складний процес, і зазвичай його виготовляють тільки з винограду сорту Піно Нуар, Шардоне і Піно Меньє. Для початку виноград збирають і пресують, а потім піддають первинній ферментації. Коли різні тихі вина змішуються, додається цукор, починається другий процес бродіння, який і створює бульбашки шампанського. Однак під час цього процесу утворюється каламутний осад.

Спочатку винороби позбувалися осаду, наливаючи вино з однієї пляшки в іншу, але на це був потрібен час. До того ж багато вина переводилося даремно. Щоб спростити процес, мадам Кліко розробила підставку, в якій пляшки розташовувалися під кутом, дозволяючи осаду накопичуватися в кришці. У результаті вона могла виробляти пляшки набагато швидше, ніж конкуренти. Цей метод досі використовується в багатьох шампанських будинках.

Продажі вдови Кліко вбили наполеонівські війни

Після битви при Трафальгарі 1805 року Велика Британія і Франція встановили ембарго, яке зруйнувало міжнародну торгівлю. Багато клієнтів вдови Кліко були іноземцями: продажі впали до 10 000 пляшок на рік. Підприємство перебувало на межі банкрутства. Тоді мадам Кліко знову довелося піти до батька покійного чоловіка і попросити грошей. У неї знову вийшло.

Мадам Кліко створила перше вінтажне шампанське

Шампанське — це суміш різних вин і винограду, які часто збирають у різні роки. Але щоб пляшка вважалася вінтажною, весь виноград має бути зібраний в один рік. Бувши законодавицею моди, вдова Кліко 1810 року створила перше вінтажне шампанське: їй пощастило з урожаєм. За випадковим збігом обставин, її компаньйон Фурно покинув бізнес, і будинок офіційно став відомий як Veuve Clicquot Ponsardin.

Бізнесвумен кинула виклик торговельній блокаді Наполеона

Після поразки Наполеона в Росії наприкінці 1812 року Реймс виявився окупованим російськими військами. Багато виробників поховали свої вина і втекли на безпечнішу територію, але мадам Кліко побачила в цьому можливість для бізнесу розповісти про свої вина.

Замість того, щоб намагатися перешкодити російським військам розграбувати її винні льохи, мадам Кліко запросила їх випити все, що вони могли, в надії, що вони розкажуть добре слово про її вина, коли повернуться додому. 

“Сьогодні вони п’ють. Завтра вони заплатять”, — сказала вона. Хоча весь свій вінтажний урожай 1811 року вона приховала.

Наприкінці наполеонівських війн мадам Кліко опинилася на межі банкрутства, тож вирішила ухвалити ще одне ризиковане ділове рішення і кинути виклик торговельній блокаді Наполеона. У 1814 році вона зафрахтувала човен, завантажила на борт близько 10550 пляшок, зуміла прогнати човен навколо флоту військових кораблів і доправила вантаж до Кенігсберга (сучасний Калінінград).

І її рішення напоїти солдатів окупилося. Кожна дорогоцінна пляшка була продана приблизно за 100 доларів. Цар Олександр I, який зіграв важливу роль у поразці Наполеона в Росії, сказав, що вінтаж мадам Кліко — найкраще з того, що він коли-небудь пив.

Вдова Кліко однією з перших почала виробляти рожеве шампанське

Рожеве шампанське можна приготувати двома способами: змішуючи вино або залишаючи сік з червоного винограду на кілька годин на шкірці фрукта, обидва з яких надають класично золотистій пляшечці рожевий відтінок.

Хоча шампанський дім Ruinart виготовив рожеве шампанське 1764 року, додавши бузину, мадам Кліко була першою, хто зробив цей рожевий ігристий напій, змішавши червоне вино з ігристим вином 1818 року.

Жінка, яка подарувала нам свято без приводу, померла 1866 року, але її спадщина живе

Вона почала своє виробництво з продажу 10 000 пляшок на рік, і перетворила його на бізнес, який щорічно експортував 750 000 пляшок шампанського. Сьогодні обороти Veuve Clicquot становлять 1,5 мільйона ящиків вина.

Але мадам Кліко зробила не тільки успішний винний бізнес. Вона зіграла ключову роль у перетворенні шампанського на всесвітньо відомий регіон. І, крім того, вона створила вікно можливостей для жінок у винному бізнесі, куди раніше представниць прекрасної статі не допускали.

У листі правнучці вона писала:

“Світ перебуває в постійному русі, і ми повинні винаходити речі завтрашнього дня. Потрібно йти попереду інших, бути рішучим і вимогливим, і нехай твій розум спрямовує твоє життя. Дій із зухвалістю”.