11 промов відомих особистостей, які змінили світ

Кажуть, що слова, сказані в потрібному місці в потрібний час, можуть бути прирівняні до справи. Можливо, це твердження і здається спірним, але 11 промов з цього списку, виголошені великими людьми та не менш великими ораторами, цілком можна вважати такими.

Королева Єлизавета I

“Я знаю, тіло моє — тіло слабкої та безпорадної жінки, але у мене є серце і дух короля…”

Історичну промову королева виголосила в Тілбері 8 серпня 1588 року напередодні переможного бою з Іспанією. Століття правління королеви, яка прийшла на трон одразу після кривавої Марії Стюарт, вважають золотим в історії Великої Британії: їй удалося зміцнити вплив Англії у світі, розібратися з піратами, розвинути науку і мистецтво. 

Король Карл I

Промова 30 січня 1649 року — цього дня королю відрубали голову. 

За весь час свого правління він зробив усе, що міг, щоб озлобити народ: тримав у страху, страчував без розбору, перетворив працю на рабство і відправляв на ув’язнення як на легку міру покарання. І ви думаєте, король розкаявся, опинившись на ешафоті? Перед смертю він продовжував наполягати, що “вольності і свободи укладені в наявності уряду, в тих законах, які найкращим чином забезпечують життя і збереження майна”. Словом, горбатого навіть могила не виправила.

Томас Джефферсон

Інавгураційна промова 4 березня 1801 року

Президент увійшов в історію США як автор декларації незалежності, положення якої ось уже понад два століття є головними в житті держави. Його слова “Всі ми республіканці, всі ми федералісти” давно стали крилатими, а саму промову вперше в історії опублікували в газеті.

Імператор Наполеон

“Я пожертвував усіма своїми інтересами заради нашої країни. Я йду, а ви, друзі мої, продовжуйте служити Франції”, — слова з прощання Бонапарта з гвардією 20 квітня 1814 року.

Після поразки у війні, за великим рахунком, становище імператора було не таким уже й жахливим: за ним зберегли титул, віддали острів на Ельбі та призначили щорічну грошову допомогу. У день, коли Наполеон прощався зі своїми солдатами, вони, які раніше слухали його захоплено, поділилися на тих, хто плакав, і тих, хто мовчав: солдати віддали імператору все, що могли.

Голда Меїр

Промова в ізраїльському уряді 26 травня 1970 року

Промовивши історичні слова “Зупиніть кровопролиття!”, з одного боку прем’єр-міністрка Ізраїлю говорила, що країна відображатиме кожне зазіхання на цілісність її території, з іншого — що готова до переговорів і підписання мирного договору. Через два місяці після її виступу мирний договір на єгипетському фронті було підписано.

Махатма Ґанді

Промова у Варанасі на відкритті Індуського університету “Індії немає порятунку” 4 лютого 1916 року.

Головний ідеолог і борець за свободу Індії у своїй промові відобразив основні принципи абсолютної впевненості в тому, що індійська нація повинна сама обирати шлях розвитку, свою культуру, долю і мову.

Невілл Чемберлен

Промова в аеропорту Лондона з її головним меседжем “Мир до кінця днів наших” 30 вересня 1938 року. 

Її було виголошено після підписання мюнхенської угоди 1938 року та анексії фашистською Німеччиною частини Чехословаччини. Прилетівши до Лондона з Мюнхена, прем’єр був упевнений, що привіз “мир до кінця днів”, чим закінчився цей мир і наскільки нерозумною є сама по собі віра агресору, Чемберлен зрозумів зовсім скоро, коли на Польщу напала Німеччина.

Вінстон Черчилль

“Ніколи ще в історії не було війни, якій було б легше запобігти своєчасними зусиллями, ніж ця, яка щойно розорила величезні території на земній кулі”.

День, коли була знаменита Фултонська промова — 5 березня 1946 року — можна вважати днем початку “холодної війни” з Радянським Союзом. Теоретично антигітлерівська коаліція продовжувала існувати, але світ був повністю розрізнений.

Імператор Хірохіто

Промова 15 серпня 1945 року

“Ворог застосував нову, найруйнівнішу бомбу”, — сказав імператор про Хіросіму і Нагасакі та прийняв умови капітуляції Японії.

Мати Тереза

Свої знамениті слова “Любов починається з дому” черниця, яка присвятила себе допомозі та служінню хворим і бідним, виголосила на церемонії вручення Нобелівської премії миру 11 грудня 1979 року.

Нельсон Мандела

“Нарешті ми вільні!” — вимовив він, що став символом боротьби за рівність і права людства 20 століття. 

2 травня 1994 року знаменитий правозахисник, лауреат Нобелівської премії переміг на виборах президента ПАР і зміг знайти рішення до встановлення миру у своїй країні, не проливши моря крові. До цього Мандела був засуджений довічно за звинуваченнями в тероризмі.