Хто такий контрол-фрік, як з ним жити, як ним бути?
Якщо ви схиблені на контролі себе та інших, схильні нескінченно оцінювати свої дії та дії інших з точки зору правильності та ефективності, любите «конструктивно» критикувати, є упертим, параноїком та маніпулятором, у мене погані новини — ви control freak або ж маніяк контролю. Однак перед тим, як з’ясувати, хто ж це такий контрол-фрик, що це і чи лікується, я зроблю визнання: я теж маніяк тотального контролю. Усіх та всього. Завжди та скрізь. З приводу та без. І дуже від цього страждаю.
Тому ця стаття — спроба приборкати власну звичку тримати руку на пульсі життя і бути безапеляційно впевненою у своїй правоті. Навіть із найкращих спонукань. Загалом, заглиблюємось та розслабляємось до того, як вибух мозку стане неминучістю.
Хто такий контрол-фрік?
Почнемо за традицією із визначення. Хто ж такий контрол-фрік, згідно з Вікіпедією? Людина, яка прагне керувати всім, що відбувається навколо. Можливо, він просто цілеспрямований малий, лідер у житті, і ми даремно заводимо шарманку?
Не даремно. На відміну від чувака, який методично прагне успіху, маніяк тотального контролю — істеричний внутрішньо невпевнений перфекціоніст, який намагається захистити себе від будь-яких (загалом будь-яких) переживань. А ця його звичка контролювати кількість застебнутих ґудзиків на сорочці та пересування чоловіка — лише боязнь знову випробувати безпорадність, яка переслідувала дитинство. Привіт, Фрейд.
Мінітест для претендентів на вступ до армії маніяків тотального контролю
Ви серед нас, якщо:
- На 100% впевнені, що все залежить лише від вас
- Ненавидите змінювати свої плани
- Вважаєте, що зробити добре можна лише, якщо робиш сам
- Ніколи до кінця не довіряєте оточенню
- Впевнені, що знаєте все краще за інших і завжди апріорі маєте рацію
- Любите критикувати з приводу та без
- Заздалегідь готуєтеся до найгіршого розкладу подій
- Завжди прагнете керувати ситуацією, навіть якщо від вас нічого не залежить
- Перфекціоніст до дрібниць
- Постійно боретесь зі страхами
Набрали понад п’ять позитивних відповідей? Вітаю! Ви із нами. Поїхали далі.
Що з цього приводу вважає психологія?
В офіційній науці поняття «контрол-фрік» немає. Вперше воно спливло у британській пресі 1960-х рр. і поступово вилилося в окремий напрямок. Однак, на думку більшості психологів, кожному типу особистості можуть бути притаманні окремі риси сontrol freak (манії контролю).
При чому кожен обирає свою топсферу управління:
- Хтось намагається тримати руку на пульсі побуту. У таких людей вдома ідеальна чистота, речі лежать на своїх місцях, день розписаний хвилинами, а найменше відхилення від графіка закінчується істерією та панікою.
- Хтось не дає зітхнути сім’ї від дрібниць до глобального: не поклав пульт від телевізора на звичне місце, не виправдав очікувань, вчасно не зателефонував, на п’ять хвилин запізнився.
- Хтось відіграється на роботі та звалює на себе завдання всієї команди, керуючись принципом: «Якщо не я, то вони точно все зіпсують».
Чи треба говорити, що життя любителів контролю болісне і позбавлене спокою? Розслабитись? Ні. Не чули. «Поки я розслабляюся, хлів і будинок горять, армаггедець стукає у двері, світ розвалюється на гайки та болтики».
Ну і, звичайно, жоден маніяк контролю ніколи не визнає, що він маніяк контролю. Як алкоголік ніколи не зізнається у траблах зі спиртним. Control freak — це той, хто в список своїх якостей внесе цілеспрямованість, здоровий глузд, передбачливість і відповідальність. «Якщо я це не зроблю і не перевірю, ви ніколи не зробите і не перевірите», — скаже він.
Цікавинка від «Файного місця»: на думку психологів, класичними представниками стану контрол-фриків були Володимир Ленін та королева Вікторія. Батько революції відігравався переважно на членах партії, хоча в особистому житті теж мав славу людини важкої. Від англійської монаршої особи переважно відхоплювали дітлахи. Можете самі переконатися в цьому, переглянувши документальний фільм ВВС «Діти королеви Вікторії».
Фрік-контроль (сontrol freak, манія контролю) — що це і куди веде коріння проблеми
Звичайно, диктаторами з міцною нервовою системою не стають. В основі поведінки контрол-фріка традиційно лежить бажання забезпечити свою емоційну та фізичну безпеку, щоб упоратися із внутрішньою тривожністю.
Усім керувати маніяки контролю хочуть не з банального бажання керувати. У всякому разі не завжди. Переважно вони роблять це, щоб убезпечитись від негативних проявів життя. Як наслідок, перетворюють власну на склепіння жорстких правил і ритуалів, порушувати які забороняється навіть близьким. «Або буде так, як я хочу, або ніяк». Страждаємо усім табором.
Люди ж із яскраво вираженими рисами нарцисів прагнуть саме влади як такої. І навчаються майстерно маніпулювати оточенням, щоб прикривати власну вразливість та неідеальність. Що тішить: кількісно їх менше.
Цікавинка від «Файного місця»: control freak нав’язуватиме вам своє рішення лише з міркувань страху, т.к. подумає, що, роблячи вибір самостійно, ви зробите його на чужу користь.
Як боротися з контролем-фріком, якщо він твоя рідна людина?
Або, якщо це ти сам. Доведеться усвідомити, що людина (чи ти) не усвідомлює справжні причини нераціональної поведінки. Так, вона щиро вважає, що робить якнайкраще. Тому ідеальний варіант — навчитися виявляти хитрість, щоб маніяк контролював, ніби перебуває за штурвалом лайнера, хоча літаком насправді керує автопілот. А ще краще м’я-я-ягесенько натякнути на необхідність сходити в гості до психолога.
При цьому дуже важливо підбирати тактовні слова, щоб відстояти свою думку та особистий простір, а не вестись на поводі у маніпулятора. «Я знаю, що ти хочеш, як краще, але мені це не підходить, тому що…», — далі йдуть вбивчі аргументи. Прям такі, щоб ух.
Якщо ж вам доведеться повідомити близькій людині про якісь глобальні зміни, робити це потрібно заздалегідь. Звичайно ж, треба говорити й про те, що ви враховуєте думку та інтереси всіх сторін.
Ще один важливий момент: важливо розібратися, який саме тип контрол-фріка дістався вам. Або яким із них ви самі. Одним досить дати зрозуміти, що зміни не перетворять життя на жах і хаос. Другим — що їх не використовують. Третім — що вони у будь-якому разі залишаються лідерами та за підсумком не будуть усунуті з почесного п’єдесталу. Отже, традиційно — розв’язання питання лежить у площині компромісу.
В статті використані фотографії всесвітньо відомого митця Гі Бурдена.
