До 2050 року понад половина дорослого населення світу страждатиме від ожиріння

Різке зростання споживання цукру значно підвищує ризик розвитку діабету другого типу, серцево-судинних захворювань і деяких видів раку. За останні десятиліття харчові звички у світі суттєво змінилися, що спричинило стрімке збільшення кількості людей із надмірною вагою та ожирінням.

За даними дослідження, опублікованого в журналі The Lancet, до 2050 року понад половина дорослих і третина дітей та молоді у світі матимуть надлишкову вагу або ожиріння. Дослідники проаналізували дані більш ніж із 200 країн і прогнозують, що найбільша кількість людей з ожирінням буде в Китаї (понад 627 млн осіб), Індії (450 млн) та США (214 млн). Така тенденція створить додаткове навантаження на системи охорони здоров’я.

Однією з головних проблем контролю ваги є «прихований цукор» у звичних продуктах — від йогуртів і хліба до кетчупу та соусів для салатів. Так звані «вільні цукри» — це будь-які цукри, які додаються під час приготування їжі чи напоїв, а також ті, що природно містяться у меді, сиропах і соках. Вони швидко потрапляють у кров, викликаючи різкі коливання рівня глюкози, на відміну від природних цукрів у свіжих фруктах та овочах, де клітковина сповільнює засвоєння.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб частка доданих цукрів не перевищувала 10% добової норми калорій, а оптимально — менше ніж 5%. Це приблизно шість чайних ложок цукру на день, включно з тим, що міститься у готових продуктах. Для прикладу, у пляшці 330 мл солодкої газованої води може бути до дев’яти ложок цукру. Надмірне споживання оброблених продуктів, що містять концентрований фруктовий сік, кукурудзяний сироп із високим вмістом фруктози та інші форми цукру, є однією з основних причин глобальної проблеми ожиріння.

Для оцінки ризику надмірної ваги лікарі зазвичай використовують індекс маси тіла (ІМТ), розрахований за співвідношенням росту та ваги. Втім, цей показник не завжди точний — він не враховує, чи зумовлена вага жировими відкладеннями або м’язовою масою, а також не бере до уваги вік, стать чи рівень фізичної активності.

Дослідження також показало, що мешканці Азії, люди з темною шкірою та представники деяких етнічних меншин мають вищий ризик розвитку діабету другого типу й серцевих хвороб навіть за нижчих показників ІМТ. У зв’язку з цим деякі країни вже розробляють нові рекомендації, які знижують порогові значення ІМТ для цих груп населення — щоб вчасно виявляти ризики та запобігати хворобам.