Булінг дитини у школі: що робити, як реагувати та як допомогти жертві?

Як розпізнати булінг у школі, що це таке, що робити та як допомогти жертві подолати нападки, якщо страждає ваша дитина, розповідаємо в цій статті.

Булінг у школі — це серйозна проблема, з якою стикаються учні по всьому світу. Останніми роками увага до цього явища значно зросла, що пов’язано з його руйнівним впливом на психічне і фізичне здоров’я дітей. Булінг може проявлятися в різних формах, включно з фізичним насильством, вербальними образами та кібербулінгом. Розуміння причин і наслідків булінгу, а також розробка ефективних стратегій його запобігання, є ключовим кроком до створення безпечного та підтримуючого шкільного середовища для всіх учнів.

Що таке булінг у школі?

Агресивна поведінка, цькування, психологічний тиск і фізичні нападки — усе це прояв булінгу однієї людини або групи осіб щодо іншої. Від конфлікту булінг відрізняється нездатністю жертви протистояти тиску. Цей популярний термін перекочував до науки психології з англійської мови. 

Уперше діти стикаються з булінгом ще в дошкільному віці. Обопільні дражнилки в ігровій формі, пустощі перестають бути такими. Образливі слова порушують душевну рівновагу, перетікають у жорстокі знущання і спричиняють образу та душевні страждання.

Найгостріше булінг проявляється серед дітей 11-14 років, коли вони практично не несуть відповідальності за свої вчинки, і виправдання зараховуються через вік. Як пояснення за агресивну поведінку дорослі чують, що жертва сама винна або доводиться непричетність до скоєного.

Види булінгу у школі та способи протидії

Тиск на емоційний стан дитини може здійснюватися різними способами, але результат один — пригніченість, замкнутість, стрес і страх. 

Психологічне цькування має кілька форм:

1. Словесне (вербальне) — образи, непристойні жарти, глузування, неправдиві чутки та плітки з метою очорнити репутацію.
2. Бойкот — найнебезпечніший вид булінгу, який може мати летальні наслідки, однолітки виключають школяра з колективу, всіляко обмежуючи спілкування з ним.
3. Кібербулінг — нападки на школяра супроводжуються знущальними смс, публікаціями в соцмережах.

Фізична розправа школярів над жертвою не завжди найскладніший випадок і припинити такий вид насильства зазвичай простіше. Достатньо втручання дорослих. Але сьогодні поширене цькування за допомогою інтернету. Побиття дитини однолітки записують на відео і викладають у мережу на загальний огляд. Ситуація може заздалегідь плануватися після перегляду аналогічних знімань.

Розподіл ролей

У процесі булінгу залучені кілька школярів, а частіше група. Завжди є жертва, агресор і спостерігачі. Учасниками булінгу можуть бути діти між собою, викладач та учень або група школярів. Спостерігачі хоч і не є активною стороною процесу, але займають певну позицію, підтримуючи та заохочуючи нападки або мовчки співчуваючи жертві. 

Стати жертвою та агресором можуть діти різного соціального походження. У зоні ризику не тільки школярі з бідних і нещасливих сімей. Дитина із забезпеченої та зовні щасливої родини може стати як кривдником, так і жертвою.

Хлопчики агресію частіше проявляють у фізичній формі, б’ючи слабку дитину. Дівчата своє становище в шкільній ієрархії встановлюють шляхом поширення чуток і пліток. У результаті школяр втрачає впевненість у собі, а булер отримує заповітну перевагу. 

Булінг у школі: агресори та жертви

Хто стає агресором? До психолога потрапляють не тільки жертви, допомога необхідна і винуватцю цькування. І тут важливо зрозуміти причину, яка призвела до складної ситуації. Діти, у чиїх сім’ях агресивні стосунки, дефіцит уваги й розуміння з боку близьких зганяють свої проблеми на слабких, компенсуючи брак емоцій і самостверджуючись. 

У безнапасній родині батькам складно зрозуміти агресію дитини. Причиною стає або надмірний контроль, або відсутність спільного проведення часу. Негативно позначається і вільний доступ до інтернету. Для нормального розвитку дитини однієї щасливої матеріальної складової недостатньо. 

Психологічний портрет жертви булінгу у школі

Чутлива дитина, яка явно проявляє бажані емоції (страх, злість, образу, сльози) стає ідеальною жертвою булера. Просто показати свою перевагу над таким типажем, це приносить агресору емоційне задоволення.

Предметом терору стають школярі, які виділяються з колективу. Приниженням піддають як дітей із фізичними вадами, двієчників, хлопців із малозабезпечених сімей, так і круглих відмінників, володарів технічних новинок. Головне, щоб дитина реагувала на образи та нападки, не витримуючи тиск агресора.

Характерні ознаки булінгу дитини у школі

Навіть якщо школяр безпосередньо не говорить про проблеми, зрозуміти, що він зазнає булінгу, можна за характерними ознаками:

1. У разі вербального насильства школяр стає замкнутим, погіршується апетит, з’являються непередбачувані капризи.
2. Фізичний булінг помітний за незрозумілими синцями, подряпинами, порізами, у найгірших випадках і важчими травмами.
3. Соціальний бойкот проявляється в небажанні відвідувати заходи, прагненні ізолюватися від суспільства

Помітивши зміни в поведінці дитини обережно з’ясуйте причину пригніченого стану. Викликати на відверту розмову можна за допомогою спільного перегляду тематичних фільмів. Подібна ситуація в кінострічці може сприяти поясненню душевних страждань. 

Поради, як реагувати на булінг у школі: як допомогти жертві

Установки, що перешкоджають булінгу, закладати в дитині потрібно з раннього дитинства. Виховуйте повагу до оточення, поняття про необхідність доброго ставлення до інших людей — це елементарна вдячність, похвала до однолітків. Показуйте таку поведінку на власному прикладі.

Відповідати агресору аналогічним жорстоким методом не дасть результату, а тільки обопільно погіршить становище. Необхідно спільно виробити стратегію захисту для кожної конкретної ситуації.

У разі вербального булінгу

Виховуйте в дитині самоповагу, зміцнюйте сильні сторони. У конфліктній ситуації вчіть зберігати гідність і відповідати кривднику в словесній формі шанобливими фразами: «мені неприємні твої слова», «відійди, будь ласка» тощо. Слова мають вимовлятися чітко, твердим і впевненим голосом.

У разі соціального дистанціювання

Щодня дізнавайтеся у школяра, як минув день, чим дитина займалася. Якщо її виключають із заходів, ізолюють на перервах, проганяють з-за спільного столу за обідом пояснюйте, що за межами шкільної громади є інші колективи. Виходом може стати зміна школи, але немає гарантії повторення історії.

Підберіть цікавий гурток, розширте коло спілкування, збільште час у приємному оточенні. Робіть акцент на позитивних моментах і можливостях поза шкільними стінами. Дитина має розуміти, що є люди, яким вона дорога і вони із задоволенням проводять із нею час.

У разі фізичного насильства

Якщо в наявності прояв фізичного булінгу, то діяти самостійно не варто. Потрібно залучити адміністрацію школи, педагоги мають посилити контроль і не допускати травм у школі, проводити профілактичні бесіди як із дітьми-агресорами, так і ставити до відома про ситуацію їхніх батьків. У складних випадках не зайвим буде залучення і правоохоронних органів.

Але якщо фізична агресія проявляється в легкій формі — штовхання, підніжки, прилюдне зривання одягу, блокування проходу, то варто навчити школяра діяти самостійно. У жодному разі не потрібно показувати страх і розгубленість перед кривдником. Якщо діалог не дає результату, то необхідно звертатися по допомогу до дорослих, вчителів. Школяр має розуміти, що це не наклепництво, а доступна і безпечна форма самозахисту.

У разі віртуальної атаки

Тролінг у соцмережах, образливі повідомлення та дзвінки можуть бути й анонімними. Інтернет-булінг пригнічує школяра не менше за суспільний, а частіше чинить навіть більший негативний вплив. Контролюйте месенджери та майданчики, на яких проводить час школяр в інтернеті.

Встановлюйте додатки та ігри, що відповідають віку, визначте правила користування гаджетом. Ви повинні безперешкодно мати доступ до телефону. Дитина має розуміти, що це спосіб захистити її, а не втрутитися в особисте життя. 

У разі надходження погроз і образ повідомте провайдера та адміністрацію школи. Школяру поясніть, що реагувати на подібні образи самостійно не варто. Заздалегідь підготуйте дитину до можливої появи кібербулінгу та розкажіть про подальшу поведінку.