А ви знали, що існувала справжня Білосніжка: реальна історія дівчини з казки

Скориставшись галасом навколо нової стрічки про Білосніжку, ми теж вирішили поспекулювати на цю тему і згадати реальну історію жінок, на яких могла бути заснована відома казка братів Грімм.

21 березня 2025 на екрани вийшов новий фільм студії Disney «Білосніжка» (Snow White) з Рейчел Зеглер і Галь Гадот у головних ролях. Фільм зустрів холодне прийняття як з боку глядачів, так і критиків. На сайті IMDb картина має максимально низький з можливого рейтинг 1,7 з 10, а на Rotten Tomatoes — лише 42% позитивних відгуків. 

Причини такого провалу різноманітні. По-перше, це вибір акторки на роль Білосніжки: Рейчел Зеглер має латиноамериканське коріння, що, на думку певних глядачів, не відповідає образу класичної героїні. По-друге, творці фільму вирішили відмовитися від традиційного образу гномів, замінивши їх комп’ютерною графікою, що не сподобалося багатьом шанувальникам оригіналу. Крім того, політичні висловлювання актрис Рейчел Зеглер і Галь Гадот призвели до додаткових спекуляцій і обговорень, відволікаючи увагу від фільму. 

А ви знали, що у Білосніжки був реальний прототип? 

Ілюстрація до Білосніжки, початок 20 століття

Історія Білосніжки вперше здобула широку популярність завдяки братам Грімм на початку 1800-х років, а 1937 року міцно увійшла в попкультуру завдяки милому діснеївському мультфільму. 

Хоча казка і здається фантастичною — прекрасну дівчину наказує вбити мачуха, вона рятується в лісі у гномів, потім її отруюють, і оживляє лише чарівний поцілунок принца — насправді, в її основі, можливо, лежить доля  реальних жінок. 

Прототипом Білосніжки могли бути дві жінки

Упродовж багатьох років історики висували дві можливі кандидатки на роль реальної Білосніжки: Маргарета фон Вальдек і Марія Софія Маргарета Катерина фон Ертал. Обидві мали вагомі зв’язки з сюжетом казки, і багато її деталей збігаються з життям як Маргарети — німецької дівчини з невеличкого шахтарського містечка, так і Марії — німецької принцеси, яка виросла в замку в  місті Лер.

Історія Маргарети більше перегукувалася з темою краси та заздрості, тоді як Марія тісніше пов’язана з образом злої мачухи. Проте в житті обох жінок так чи інакше фігурували отруєні яблука, гноми та непроста доля під пильною увагою королівського оточення.

Краса Маргарети підкорила іспанського принца 

Маргарета фон Вальдек виросла у невеличкому шахтарському містечку Вальдек у Німеччині та у віці 17 років на настійну вимогу мачухи переїхала до Брюсселя. Саме там її помітив Філіп II Іспанський — він був зачарований красою дівчини та вирішив з нею одружитися.

Однак цей союз не підтримувався багатьма, зокрема батьком Філіпа — імператором Священної Римської імперії. Коли Маргареті було всього 21 рік, вона раптово померла від загадкової хвороби. Історики припускають, що за цим стояв саме імператор, оскільки шлюб був політично невигідним.

Смерть Маргарети інсценували як самогубство, проте є думка, що її отруїли — про це свідчать, наприклад, тремтячий почерк в її останніх листах, що може вказувати на отруєння. Померла Маргарета не від руки мачухи, бо та пішла раніше. Але дівчина так і не стала принцесою — вона отруїлася, перш ніж змогла вийти заміж за Філіпа.

Франц Юттнер (1865–1925): Ілюстрація до Білосніжки,  1905

Мачуха Марії не виривала серце, але й не була доброю до падчерки

Інший можливий прототип Білосніжки — Марія Софія Маргарета Катерина фон Ертал, яка виросла в замку в місті Льор у XVIII столітті. Саме мачусі Марії належало так зване «чарівне дзеркало», і хоча мисливець не намагався вирвати її серце, життя з мачухою було далеким від казкового.

За розповідями, мачуха заздрила репутації Марії — дівчина славилася добротою та щедрістю. Саме це і стало причиною неприязні: мачуха ускладнювала Марії життя, роблячи її існування під одним дахом досить важким.

“Чарівне дзеркало” справді існувало

Чарівне дзеркало, можливо, і не володіло справжньою магією, але воно було цілком реальним. Воно належало мачусі Марії та було подароване їй батьком дівчини. Як і в діснеївському мультфільмі, дзеркало “відповідало”, але не завдяки чаклунству — вся справа була в акустичному ефекті.

Дзеркало, що радше нагадувало іграшку, ніж справжнє дзеркало, відображало слова того, хто в нього дивився, створюючи ілюзію розмови. Воно було виготовлене 1720 року і досі зберігається в замку Лер, який тепер став музеєм.

Те саме дзеркало з музею

Крім чарівного дзеркала, в історії Марії фігурують і інші важливі елементи казки — скляна труна, в якій Білосніжка лежала після отруєння, і саме отруєне яблуко. Обидві деталі тісно пов’язані з регіоном Лер, де жила дівчина.

Лер славився своїм скляним виробництвом, тому ідея про скляну труну могла народитися саме там. Крім того, в цьому районі в достатку росте отруйний паслін — рослина, яка легко могла бути використана для створення смертоносного «казкового» яблука.

Гномів, імовірно, створили за прикладом тяжкої дитячої праці

Як Маргарета, так і Марія жили в регіонах Німеччини, де видобуток корисних копалин був важливою галуззю, і історія про гномів, які співають і працюють у шахтах, імовірно, заснована на реальних шахтарях.

Маргарета виросла в районі, де діти працювали в мідних шахтах. Через вкрай погане харчування їхній ріст був затриманий, і таких дітей почали називати гномами.

Марія, зі свого боку, жила в регіоні, де найменші шахтні тунелі, розташовані серед семи гір, могли проходити тільки люди невисокого зросту. Ці шахтарі, ймовірно, просто низькорослі чоловіки, носили яскраві шапки, як і сім гномів у діснеївському фільмі. Причина, однак, була досить похмурою: яскраві шапки потрібні були для того, щоб людей було легко знайти в разі обвалення шахти.

Навіть у сучасних рімейках та інтерпретаціях казки продовжують бути присутніми «гноми». Це викликало невдоволення таких захисників прав, як актор Пітер Дінклейдж. 

Отруєне яблуко, ймовірно, теж було реальним — просто його не з’їла Білосніжка

Як Вальдек, де виросла Маргарета, так і Льор, де жила Марія, були пов’язані з отрутами, але з різних причин. У Лері повсюдно ріс отруйний паслін, тоді як у Вальдеку заарештували чоловіка за продаж отруєних яблук дітям.

«Істину» про походження Білосніжки було розкрито 1994 року

1994 року вчений Екхард Сандер написав книжку, яка в перекладі з німецької має назву “Білосніжка: чи казка це?”. Сандер вважав, що історія заснована виключно на житті Маргарети, відзначаючи безліч подібностей, таких як мачуха, отрута, діти-шахтарі, отруєні яблука та навіть колір волосся.

Сандер вказав, що у версії братів Грімм Білосніжка має світле волосся, як і сама Маргарета. Саме Сандер стверджував, що Маргарету отруїли, вказуючи на її тремтячий почерк у заповіті як на доказ тремтіння, викликаного отрутою.

Брати Грімм збирали матеріал для казок з безлічі джерел 

Спекуляції щодо того, хто був справжнім натхненням для Білосніжки, якоюсь мірою марні, оскільки відповідь ніколи не буде остаточною. Брати Грімм збирали матеріал з різних джерел, подорожуючи Німеччиною, щоб почути народні розповіді та записати їх у більш стисло викладені історії. 

Можливо, що Білосніжка була сумішшю двох жінок, а може, і зовсім не була з ними безпосередньо пов’язана. Казка сформувалася з безлічі оповідань, переданих усно, що робить точне походження неможливим для встановлення.

Ім’я «Білосніжка» було запозичене з іншої казки братів Грімм

Крім того, брати Грімм запозичили ім’я для героїні з однієї зі своїх власних історій, а саме з попередньої казки під назвою «Білосніжка і Троянда», у якій розповідається про двох сестер, які прихистили ведмедя, який насправді був принцом, зачарованим гномом. Як бачите, гноми теж тема, що повторюється в їхніх казках величезну кількість разів.

За матеріалами https://www.ranker.com/