13 незнайдених скарбів України: чи існують вони і де заховані?

На думку більшості істориків, на території сучасної України знайдено лише 1% схованих у ній скарбів. Археологи, любителі старовини та сучасні мисливці за золотом готові копати будь-що і будь-де в пошуках скіфського золота або унікальних речей, що належали гетьманам і польським князям. Знати б лише де копати. У цій добірці приготували найцікавіші легенди та реальні історії про незнайдені скарби України.

Цікавинка від «Файного місця»: до речі, згідно з законодавством, якщо ви знайшли скарб, то маєте право претендувати на його четверту частину, інакше можна потрапити під кримінальну відповідальність.

Незнайдені іторичні скарби України:

Варязькі скарби у Лаврі   Коштовності кримського хана Шагін Ґерая

Давньоскіфське золото   Скарби гетьмана Мазепи    Золото Богдана Хмельницького  

Спадщина Павла Полуботка   Скарби Олекси Довбуша   Козацька казна з острова Хортиця 

Скарби князя Єремії Вишневецького   Золото Данила Апостола

Золоті соверени «Чорного принца»   Червінці Нестора Махно   Золотий запас Держбанку СРСР

Варязькі скарби у Лаврі

Печери Києво-Печерської лаври

Як насправді з’явилися печери у Києво-Печерській лаврі, історики та археологи дискутують досі. За найбільш реалістичною версією, їх викопали самі ченці, які вирішили віддалитися від мирського життя. Печери об’єднані між собою в лабіринти, які нібито ведуть до варязьких печер. У період існування Київської Русі в одну з них варяги ховали скарби з пограбованих торгових кораблів.

Набагато пізніше ченці виявили варязькі багатства і розосередили кількома печерами. Вважається, що цінності поділили на чотири частини. Одну було знайдено за правління російського царя Петра I. Щоб дізнатися місце схованки, лаврських ченців жорстоко катували. Ще одну — нішу з монетами та золотим начинням — виявили під час ремонту в Лаврі вже у XX столітті. Третю подарував світові землетрус у Києві 1975 р. Тоді тріснула одна з церковних стін, за якою приховувались дві скрині.

А ось четверта частина варязьких скарбів і досі очікує на археологів та істориків десь у заплутаних лабіринтах Києво-Печерської лаври.

Скарби кримського хана Шагін Ґерая

Зліва направо: монета з надписом «Хан Шахін Ґерай», пам’ятна імперська медаль на честь анексії Криму і Кубані (1783), портрет хана

Татарські хани століттями зберігали у Криму різноманітні цінності: прикраси, золоте начиння, гроші, коштовності, монети. Звичайно, історії про великі багатства обросли сотнями легенд. Відповідно до одієї з них, кримський хан Шагін Ґерай сховав незліченні скарби в околицях Бахчисарайського палацу. Відшукати їх намагалися археологи та копачі-аматори, але поки що безрезультатно.

Давньоскіфське золото

Скіфський золотий шолом IV ст. до н. е.

Войовничі кочівники та хлібороби, скіфи залишили по собі сотні курганів, у яких ховали знать. Відповідно до традицій, в могилу також опускали дружину, слуг, коней покійного (їх заздалегідь вбивали), особисті речі, предмети розкоші. Все це робилося з метою забезпечити достойне життя покійному у світі мертвих. Частина курганів з часом була розграбована, частина — виявлена археологами, частина й досі залишається незвіданою і, крім золотих прикрас, зберігає таємниці минулих століть та поколінь.

Цікавинка від «Файного місця»: найбільша знахідка на сьогодні — кілограмова нагрудна пектораль із кургану Товста Могила у Дніпропетровській області.

Скарби гетьмана Мазепи

Заповідник “Гетьманська столиця” в Батурині

Іван Мазепа був одним із найбагатших людей у Європі. По суті, сьогодні б його вважали мільярдером, оскільки загальний гетьманський капітал оцінювався приблизно в мільйон тодішніх рублів (порівняно з мільярдом доларів в сучасному світі). Однак скористатися своїми скарбами він так і не зумів, бо провів останні дні у злиднях.

Гроші Мазепи, зрозуміло, у золоті, згідно з легендами та історичними даними, заховані в різних місцях. Частина — в підземеллях резиденції Мазепи в Батурині, частина — у селі Гончарівка, на околицях замку на березі річки Сейм. Ще трохи — біля київського готелю “Салют” та на околицях Бахмача (Чернігівська область).

Золото Богдана Хмельницького

Зліва направо: портрет Богдана Хмельницького, його поховання в Ілльнській церкві

Під час війни з Польщею все награбоване у переможних боях золото Хмельницький звозив до резиденції у Суботові. Згідно з підтвердженими історичними даними, він перетоплював дорогоцінний метал та карбував монети з українським гербом. На жаль, вони не знайдені до цього дня, проте можуть бути заховані в тунелі між Суботовом та Чигирином. Наразі тунель завалений, тож дістатися до нього неможливо. Існує й інша версія, згідно з якою частина монет закопана у Суботові під пагорбом Вовчий Шпиль.

Спадщина Павла Полуботка

Павло Полуботок розмовляє з Петром I у Петропавловській фортеці

Гетьман Полуботок за життя вважався одним із найбагатших людей України. Його скарбниця налічувала колекцію ікон, дорогоцінних прикрас, зброї та золота. Посварившись з Мазепою, Полуботок перейшов на бік Петра I, а після смерті гетьмана Скоропадського знову почав боронити незалежність України. Це спричинило немилість російського монарха.

Полуботка взяли під варту, майно конфіскували. Однак за деякий час перед тим він встиг сховати близько 200 тисяч золотих монет Банку Англії, поділивши на кілька частин. Одна з них нібито знаходиться у місті Глухові, інша — у Любечі. Але обидві досі не виявлені.

Скарби Олекси Довбуша

Скелі Довбуша

До незнайдених скарбів західної України відноситься скарб Олекси Довбуша. Гуцульський Робін Гуд, подібно до англійського колеги, відбирав надлишки у багатих і віддав бідним. Олекса походив родом із малозабезпеченого прошарку і тому знав, що таке жити в нужді. Частину награбованого ватажок опришків ховав у карпатських скелях, які пізніше назвали його ім’ям. Ще частина може бути розташована під великими валунами та у занедбаних колодязях поміж скель. Вони, до речі, знаходяться у Долинському районі Івано-Франківської області.

Козацька казна з острова Хортиця 

Реконструкція Запорізької Січі

На Запорізьку Січ козаки звозили все добро, яке потрапляло їм у руки під час битв із татарами та турками. Навіть в наші часи на Хортиці знаходять зброю, предмети побуту, пляшки, трубки, прикраси, які належали запорожцям. Частину видобутого вони відправляли для поповнення скарбниці, а частину ховали на Січі. Кожен козак мав свою власну схованку. Золотом набивали гармати, які потім топили у Дніпрі.

Насильницьке переселення на Кубань запорізькі козаки вважали тимчасовим явищем і вірили, що зможуть повернутись за майном, але не судилися. За одними версіями, золото з Січі встигли вивезти. За іншими, вони досі чекає на археологів. 

Цікавинка від «Файного місця»: до незнайдених на хортиці скарбів належить і золотий кінь запорожців. Згідно з легендою, з казни війська запорізького відлили золотого коня, потім утопили в річці. Існує він чи ні насправді, достеменно не відомо.

Скарби князя Єремії Вишневецького

Зліва направо: портерт Єремії Вишневецького,  його йомовірний прах в польському костелі

Скарби Вишневецького повинні бути розташовані поблизу міста Лубни (Полтавська область). Саме там знаходилась резиденція польського князя. Її захопили війська Богдана Хмельницького, Єремія втік, а золото залишилось під руїнами. Наприкінці ХІХ століття вдалося виявити тунель під фортецею, однак у ньому, окрім кількох срібних монет, нічого не знайшли. Довго перебувати під землею через брак повітря було небезпечно, тому хід завалили, щоб уникнути жертв серед аматорів покопатися в давнині.

На початку XX століття було виявлено ще кілька тунелів з останками польських воїнів, що ховалися від козаків і, вочевидь, задихнулися в тунелі. Але незліченні багатства Вишневецького так і не знайшли.

Золото Данила Апостола

Пам’ятник Данилу Апостолу у селі Великі Сорочинці

Він був останнім гетьманом, що спирався на запорізькі козацькі традиції. Апостол прямо заявляв Петру I, що політичні методи Росії — дикість та азійщина, що його політика заважає нормально жити та розвиватися сусіднім країнам. Як бачимо, з того часу нічого особливо не змінилося.

Людиною Данило Апостол був заможною: Мазепа подарував йому землю у Великих Сорочинцях, Апостол побудував розкішний маєток та Спасо-Преображенський храм. Золото, коштовності та інше зберігав у мережі підземель. Там же заховані колекції зброї, посуд зі срібла та золота, картини, знайти які не вдалося донині.

Золоті соверени «Чорного принца» 

Якорі та ланцюги, підняті на місці аварії британського корабля

Восени 1854 року, у розпал Кримської війни, біля Балаклави через шторм затонув англійський корабель «Чорний принц». Вважалося, що він віз боєприпаси, ліки та одяг для солдатів. Вже пізніше з’явилися відомості про те, що на борту в тому числі знаходилися барильця із золотими соверенами, що складали зарплатню англійських солдатів. За радянських часів водолази неодноразово проводили пошукові роботи, але так і не виявили нічого цінного, окрім кількох монет та окремих предметів побуту.

Золоті червінці Нестора Махно

Нестор Махно

Все життя Нестора Махна вкрите таємницями та легендами. Одне лише відомо точно – революціонеру вдавалося утримувати своє військо вдягненим, озброєним та нагодованим. Для цього ще один вітчизняний Робін Гуд грабував банки та багатих поміщиків. Активи зберігав у царських золотих червінцях. Отримавши воєнне фіаско, останню частину життя провів у передмісті Парижа, сидячи на утриманні Союзу анархістів.

Причина проста — всі свої заощадження Махно сховав в Україні. Вважається, що це були цілі відра із золотом, які лідер махновщини закопував усюди, де ступала його нога. Це і запорізькі ліси поблизу Гуляйполя, і невелике містечко Старобільськ на Луганщині. НКВС, до речі, стверджувало, що помічники Нестора Івановича навідувалися на місця закладок, але були заарештовані з двома повними відрами золота. Де знаходиться все інше — ніхто не знає й досі.

Золотий запас Держбанку УРСР

Фельд’єгері при НКВС СРСР

Незадовго до окупації Києва фашистськими військами радянська влада евакуювала весь золотий резерв України, який розташовувався у будівлі на вулиці Інститутській. Він налічував 500 кг коштовностей та 4 тонни золотими зливками. Вивозили двома вантажівками у напрямку селища Згурівка Київської області. Десь на околицях  закопали, бо їхати далі було небезпечно через оточення німцями. 

Під час Другої світової війни усі архіви Південно-Західного фронту магічним чином розчинилися у повітрі разом з координатами місця, де закопали скарб. З учасників тієї операції врятувався лише водій, який не зміг згадати місце, де сховали золото. Золотошукачі й досі намагаються прочісувати околиці, але безрезультатно.