ТОП 20 фільмів жахів, заснованих на реальних подіях

В цій статті приготувала для вас вичерпний список фільмів жахів на реальних подіях, які варто подивитись, якщо ви справжній фанат жанру “хоррор муві”.

Як і в будь-якому іншому напрямі кіномистецтва, у фільмах жахів, творці дуже часто стверджують, що вони “натхненні реальними подіями”. Але варто розуміти, що ще частіше  вони прикрашені вигаданими фактами для надання кінематографічного ефекту. Іноді, однак, стрічки занадто близьки до реальності, що робить їх ще моторошнішими.

Фільми жахів на реальних подіях, які варто подивитись:

Зодіак / Zodiac (2007)

Кожен, хто хоч трохи цікавиться історією злочинів, знайомий із вбивцею Зодіаком, який тероризував Сан-Франциско низкою досі нерозкритих убивств у 1960-х роках минулого століття. Але моторошний шедевр Девіда Фінчера присвячений не стільки вбивствам — хоча деякі з них він відтворює в жахливих деталях — скільки розкриттю божевільних головоломок і зашифрованих послань, які вбивця розповсюджував через пресу. 

Ця справа повністю поглинула політичного карикатуриста Роберта Грейсміта (Джейк Джилленгол), чия багаторічна одержимість особистостю Зодіака коштувала йому шлюбу.  

Жах Амітивілля / The Amityville Horror (1979)

Завдяки маркетинговій кампанії, що підкреслювала її нібито правдивість, ця історія про будинок з привидами стала науспішнішою стрічкою жахів наприкінці 70-х років минулого сторіччя. 

Заснована на книзі Джея Енсона, вона розповідає про надприродні переслідування, яких зазнала сім’я Лутц, коли переїхала до старого будинку на Лонг-Айленді, що раніше був місцем кривавого масового вбивства. Звісно, критики давно викрили книгу Енсона як містифікацію, але це не завадило фільму стати класикою стрічок в жанрі жахів.

Визволи нас від зла / Deliver Us From Evil (2014)

Напружений психологічний трилер розповідає історію сміливого поліцейського, який опиняється в епіцентрі загадкових подій, пов’язаних із демонічною силою. Фільм вдало поєднує напругу та жахливий сюжет з реалістичними персонажами, створюючи вражаючу страшну атмосферу. Цей захоплюючий трилер залишає глядача в напрузі від початку до кінця.

Кошмар на вулиці В’язів / A Nightmare on Elm Street (1984)

Фільм жахів Веса Крейвена розповідає про вбивцю, який переслідує жертву, поки вона спить. В інтерв’ю журналу Vulture, присвяченому 30-річчю стрічки, покійний Крейвен розповів, що ідея фільму була натхненна газетними статтями з Los Angeles Times про молодих чоловіків-біженців з Південно-Східної Азії, які помирали уві сні. 

Як повідомлялося, багато чоловіків відмовлялися спати через кошмари, які, як вони боялися, призведуть до смерті, загалом уві сні в 1981 році померло 26 людей.

Закляття/ The Conjuring (2013)

Ед і Лоррейн Воррен були напіввідомими дослідниками паранормальних явищ до того, як режисер Джеймс Ван вирішив перетворити їхню найвідомішу справу на ретро-фільм про будинок з привидами та зробив їх чи не найвідомішими мисливцями за привидами у світі. Хто ще у своїй галузі може стверджувати, що надихнув на створення найуспішнішої франшизи жахів усіх часів? 

Так званий “чаклунський всесвіт” розгалузився на кілька напрямків, включно з фільмами про Аннабель, але перша стрічка черпає натхнення безпосередньо з розповіді Уорренів про розслідування надприродної активності в зруйнованому фермерському будинку в Род-Айленді в 1971 році.  

Анабель / Annabelle (2014)

Проклята лялька Анабель вперше з’явилася у фільмі “Чаклунка” (2013), а згодом стала предметом окремої франшизи “Анабель” (2014), “Анабель: Створення” (2017) та “Анабель повертається додому” (2019).

Персонаж було вигадано на основі ляльки “Ганчіркова Енн”, яку подарували молодій медсестрі. Але після низки загадкових подій, у тому числі травматичного досвіду з хлопцем, медсестра та її подруга запросили медіума. Той заявив, що в ляльку вселився дух померлої 7-річної дівчинки Аннабель Хіггінс. 

Ляльку, нібито прокляту демонічним духом, звинуватили у жорстоких нападах і щонайменше двох випадках, коли її володарка опинялася на межі смерті. Оригінал Ганчіркової Єнн зберігається в Окультному музеї Еда і Лоррейн Уоррен. Під її скляним футляром міститься надпис: “Попередження: Категорично не відкривати”.

Дамер / Dahmer (2002)

Джеремі Реннер грає відомого серійного вбивцю і ґвалтівника Джеффрі Дамера у байопіку 2002 року. Хоча зображені злочини є реальними подіями, імена жертв були змінені. Історія Дамера також була зображена у фільмі “Мій друг Дамер” 2017 року, де роль серійного вбивці виконав Росс Лінч. Еван Пітерс також зобразив Дамера в серіалі Netflix 2022 року “Дамер — Чудовисько: Історія Джеффрі Дамера”.

Монстр / Monster (2003)

Шарліз Терон отримала 17 нагород, включаючи “Оскар”, за роль колишньої повії Ейлін Уорнос, яка стала серійною вбивцею. Уорнос була засуджена за шістьма пунктами звинувачення у вбивстві першого ступеня — хоча була і сьома жертва — і страчена у Флориді у 2002 році.

Полтергейст / Poltergeist (1982)

Через три роки після “Жаху Амітивілля” режисер Тобі Хупер фактично “спілбергізував” фільм про привидів за допомогою самого Стівена Спілберга. Відомий режисер виступив продюсером стрічки і створив класику жанру жахів. 

Він черпає натхнення з історій про так званих “реальних привидів”. У 1950-х роках цікавий випадок трапився з будинком Германів у передмісті Лонг-Айленда. Згідно з публікаціямі в пресі, сім’я запросила дослідника паранормальних явищ, щоб діагностувати незвичну активність: випадково розбиті пляшки та предмети, що рухаються самі по собі.  

Експеримент «Покора» / Compliance (2012)

Інцидент, що надихнув на створення цього інді-трилера, не закінчився смертю чи кровопролиттям, але, з усім тим, він глибоко тривожний. У 2004 році чоловік, який назвався поліціянтом, зателефонував до ресторану швидкого харчування в сільській місцевості Кентуккі. Він зумів переконати працівницю обшукати її колегу, що стало першим у низці знущань  над мешканцями містечка. 

Драма Крейга Зобела не експлуатує тему приниження від того, що виявилося неймовірно невдалим пранком, а використовує його як трамплін для дослідження відданості американців владі.

Крик / Scream (1996)

Фільм 1974 року про вбивцю з бензопилою, натхненний життям і злочинами вбивці Еда Ґейна, також відомого як “М’ясник з Плейнфілда” або “Плейнфілдський упир”. У 1950-х роках минулого століття Гейн ексгумував трупи з кладовищ і робив сувеніри з їхніх кісток та шкіри.  

Ріллінгтон Плейс, 10 / 10 Rillington Place (1971)

Джон Крісті є, мабуть, другим після Джека Різника найвідомішим серійним вбивцею Лондона, скромним листоношею, який у 1940-50-х роках задушив щонайменше вісім жінок, у тому числі свою дружину, і заховав тіла у стінах своєї квартири в Ноттінг-Гіллі. 

Розповідь Річарда Флейшера про цю серію вбивств є маловідомою перлиною жанру справжнього криміналу, з по-справжньому моторошною грою Річарда Аттенборо в головній ролі, яка, за словами актора, переслідувала його протягом тривалого часу.

Обряд / The Rite (2011)

Колін О’Донох’ю зіграв Майкла Ковака, чий досвід натхненний реальним життям отця Гері Томаса, “одного з 14 сертифікованих Ватиканом екзорцистів, що працюють у США”. Під час навчання в Римі Томас познайомився з журналістом Меттом Баліо, який написав про подорож Томаса в книзі “Обряд: Становлення сучасного екзорциста”. Томас допомагав керувати зйомками фільму.

Відкрите море / Open Water (2003)

Це один із тих сценаріїв, які завжди генерує ваша підсвідомість, коли ви тільки-но засинаєте: хіба не було б відстійно піти на дайвінг і опинитися на мілині посеред океану? 

Американці Том та Ейлін Лонерган пережили цей кошмар у 1998 році, коли човен, що віз туристів досліджувати Великий Бар’єрний риф, випадково відплив без них. Упс! Скільки вони насправді “прожили”, невідомо — їхні тіла так і не знайшли. Але режисер Кріс Кентіс має уявлення про те, що з ними сталося. 

Спостерігати за безпорадною парою на межі перетворення на м’ясні закуски — не дуже схоже на сюжет фільму, але Кентіс, який знімав у справжньому океані, використовуючи справжніх живих акул, надає інциденту гострого тривожного реалізму, який тримає ваш шлунок у напрузі протягом 80 хвилин.

Сноутаун / Snowtown (2011)

В 1990-х роках чотири чоловіки на чолі з Джоном Бантінгом здійснили серію жахливих вбивств, здебільшого спрямованих проти ймовірних педофілів та гомосексуалістів.

Режисер Джастін Курцель зосереджується на тому, як Бантінг завербував підлітка, що зазнав насильства, щоб той допомагав йому, і не шкодує деталей. Ні, це не те що можна просто так подивитися під час нудного вечора. Але якщо вам коли-небудь доведеться зазирнути у безодню людської психіки, то темнішого порталу в кіно, мабуть, не існує.

Незнайомці / The Strangers (2008)

Фільм Браяна Бертіно 2008 року зі Скоттом Спідманом і Лів Тайлер у головних ролях розповідає про жахливе вторгнення в будинок. Історія була натхненна реальними насильницькими злочинами, зокрема вбивствами, скоєними сім’єю Менсона, та вбивствами в Кедді Кабін 1981 року, коли четверо людей були вбиті трьома нападниками в масках у курортному містечку в Каліфорнії. 

Птахи / The Birds (1963)

Цей фільм застарів трохи більше, ніж інші класичні фільми Альфреда Гічкока, але, можливо, сьогодні він здавався б не таким безглуздим, якби більше людей знали, що в 1961 році птахи в прибережному містечку Капітолія, штат Каліфорнія, справді повстали проти людей.

Отруєні токсичними водоростями, зграї зазвичай лагідних чайок почали врізатися в будинки та автомобілі та вивергати напівперетравлену їжу. Вченим знадобилися десятиліття, щоб з’ясувати причину. Гічкоку знадобилися лише два роки, щоб перетворити цей інцидент на алегорію дедалі крихкішого миру людини зі світом природи.

Зв’язані до смерті / Dead Ringers (1988)

Уявіть собі вираз божевільної радості на обличчі Девіда Кроненберга, коли він прочитав статтю в нью-йоркському журналі про братів Маркусів, гінекологів-близнюків, які одночасно померли від передозування наркотиків у 1975 році. Кроненберг, звісно, дико прикрашає їхній спільний занепад, використовуючи цей випадок як відправну точку для дослідження чоловічої сексуальної тривожності, серед іншого, у найбільш моторошному, відразливому, виразно кроненбергівському способі.

2023 року на стрімінгах вийшов римейк оригінальної стрічки мінісеріал “Зв’язані на смерть” із Рейчел Вайс. Новий проєкт — не копія, а сучасне переосмислення трансгресивної класики.

Людожер / Ravenous (1999)

Діти дев’яностих пам’ятають фільм “Живі”, моторошну історію про уругвайську команду регбістів, які вдалися до поїдання своїх мертвих товаришів по команді, щоб вижити після авіакатастрофи в Андах. Діти дев’яностих майже напевно не пам’ятають “Людожера”,  справжню касову бомбу та правдиву канібальську історію десятиліття. Персонаж Гая Пірса, капітан Джон Бойд, заснований особистості Альфреда Пакері, старателя, який з’їв п’ятьох членів своєї партії після того, як потрапив у пастку під час подорожі горами Колорадо в 1874 році.  

За межею страху / Borderland (2007)

Наприкінці 80-х мексиканський прикордонний штат Тамауліпас тероризувала група так званих “наркосатаністів” — клан окультистів-наркоторговців, які практикували ритуальні людські жертвоприношення, щоб допомогти пов’язаному з ними картелю. Цей по суті моторошний інді-фільм жахів драматизує події, пов’язані з найгучнішим злочином секти — викраденням і подальшим убивством студента-медика Техаського університету.  

Шість демонів Емілі Роуз / The Exorcism of Emily Rose (2005)

В ультрарелігійних колах екзорцизм, звичайно, є дуже реальною і не застарілою практикою — навіть “Екзорцист” був заснований на реальному випадку. Але The Exorcism of Emily Rose є більш конкретною та правдивою стрічкою.

У 1975 році молода німкеня Аналізе Мішель почала відчувати напади та галюцинації. За наказом її батьків-католиків два місцеві священники провели десятки обрядів екзорцизму, аж поки вона не померла від недоїдання. Батьків звинуватили у вбивстві з необережності. Режисер Скотт Дерріксон поєднує ці факти з вигадкою, створюючи цікаву суміш психологічного трилера, демонічного жаху та судової драми.

Вінчестер. Будинок, збудований привидами / Winchester (2018)

За легендою, після раптової смерті чоловіка, зброяра Вільяма Вінчестера, його вдова Сара почала робити дивні прибудови до свого особняка в Північній Каліфорнії —  багато додаткових кімнат, дверей, сходів у нікуди — нібито за велінням духів убитих з її однойменної рушниці.

Здебільшого це нісенітниця: реконструкція була результатом поспішного ремонту після землетрусу 1906 року в Сан-Франциско. Але режисери вирішили показати нам цю історію з дещо іншого кута.