15 книг-лауреатів Пулітцерівської премії, які можна прочитати українською
Пулітцерівська премія з художньої літератури — одна з найпрестижніших нагород у світі книговидаництва. З моменту свого заснування 1917 року вона відзначає видатні твори американських авторів, які залишають незабутній слід в культурному ландшафті. Щороку журі обирає книжку, яка не лише демонструє майстерність письменника, а й зачіпає важливі соціальні, культурні та політичні питання, відображаючи дух часу та складні реалії життя.
У цьому списку представлено найкращі художні книги, відзначені Пулітцерівською премією, кожна з яких є взірцем видатної оповіді та глибокого проникнення в людську природу. Від класичних творів, як-от ”Убити пересмішника” Гарпер Лі, до більш сучасних бестселерів, на кшталт “Американської пасторалі” Філіпа Рота, ці книжки завоювали серця критиків і читачів по всьому світу та спонукають замислитися над складними питаннями справедливості, любові та ідентичності.
“Убити пересмішника” Гарпер Лі, 1961
Роман одразу було екранізовано. 2007 року стрічка увійшла в “ТОП 100 наукращіх фільмів США усіх часів”.
Роман Гарпер Лі, опублікований 1960 року, одразу ж завоював успіх, отримав Пулітцерівську премію і став класикою сучасної американської літератури. Сюжет і персонажі книжки багато в чому ґрунтуються на спостереженнях автора за своєю родиною та сусідами, а також на події, що сталася неподалік її рідного міста у 1936 році, коли їй було 10 років.
Роман відомий своєю теплотою та гумором, попри те, що в ньому порушуються серйозні проблеми зґвалтування та расової нерівності. Батько оповідачки, Атикус Фінч, став моральним героєм для багатьох читачів та взірцем чесності для адвокатів.
“Грона гніву” Джона Стейнбека, 1940
Кадр зі стрічки за книгою, 1940 р.
Роман Джона Стейнбека “Грона гніву” є одним із найзначніших і найвпливовіших творів американської літератури XX століття. Книга отримала Пулітцерівську премію у 1940 та продовжує залишатися актуальною завдяки глибокому соціальному та гуманітарному посиланню.
Стейнбек створив потужну та емоційну розповідь про боротьбу за виживання та гідність в епоху Великої депресії. Його майстерність у зображенні важкого життя фермерів, позбавлених земель і змушених мігрувати у пошуках кращої частки, викликає глибокі переживання у читачів і змушує задуматися про соціальну нерівність та несправедливість.
Сюжет зосереджений навколо сім’ї Джоудів, які змушені залишити ферму в Оклахомі через економічні труднощі та попрямувати до Каліфорнії у пошуках кращого життя. Подорож Джоудів країною, їхні зіткнення з експлуатацією, бідністю і жорстокістю розкривають похмуру картину американської мрії, яка перетворюється на кошмар. Стейнбек з великою симпатією та повагою описує своїх героїв, підкреслюючи їх стійкість, силу духу та людяність.
“Американська пастораль” Філіпа Рота, 1998
В екранізації роману 2016 року знялись Дакота Феннінг, Юен Мак-Грегор, Дженніфер Коннеллі.
Ця книга, відзначена Пулітцерівською премією, є глибоким дослідженням американської мрії та її краху. Рот майстерно розкриває складнощі та розбіжності американського суспільства через історію головного героя, Сеймура Льова, прозваного “Шведом”. Льов, здавалося б, втілює ідеал успішного американця: він заможний бізнесмен, колишній шкільний атлет, одружений з королевою краси, живе у чудовому будинку. Проте за зовнішнім добробутом ховаються глибокі сімейні та соціальні проблеми.
Сюжет роману зосереджений на тому, як ідеалізоване життя героя починає руйнуватися, коли його дочка, Меррі, стає радикальною політичною активісткою і здійснює теракт проти уряду США на знак протесту проти війни у В’єтнамі. Цей акт насильства стає каталізатором для руйнування всього життя родини, змушуючи його зіткнутися з жахами та заворушеннями, що ховаються під поверхнею мирної та безнапасної Америки.
“Крадії” Вільяма Фолкнера, 1963
Останній твір Фолкнера вартий вашої уваги.
Роман став останнім у творчій спадщині американського письменника Вільяма Фолкнера та був відзначений Пулітцерівською премією за художню літературу у 1963. Раніше Фолкнер отримав цю премію за книгу «Притча», ставши одним із трьох авторів, нагороджених нею більше одного разу.
На відміну від багатьох ранніх творів Фолкнера, цей є прямолінійною розповіддю та уникає складних літературних способів, властивих його більш відомим роботам. Саме тому він може здатися нехарактерно легковажним, враховуючи його тематику.
З цих причин “Крадії” часто ігноруються дослідниками творчості письменника або розглядаються ними як менш значущий твір. Проте, за його мотивами 1969 року було знято фільм режисера Марка Райделла зі Стівом Маккуїном у ролі Буна Хогганбека.
“Дорога” Кормака Маккарті, 2007
Кадр з фільму за книгою. Маккарті, до речі, також є автором екранізованого роману “Старим тут не місце”.
Книга є потужним та емоційно насиченим твором, який досліджує теми виживання, батьківського кохання та надії у постапокаліптичному світі. Маккарті малює похмуру картину Землі, зруйнованої катастрофою, де залишки людства виборюють існування серед зруйнованих ландшафтів і пустельних міст. У центрі сюжету — батько та його маленький син, які подорожують безплідною дорогою, прагнучи знайти безпечне місце та зберігаючи вогник людяності у світі, зануреному у пітьму та розпач.
Історія, розказана простою та лаконічною мовою, зосереджена на взаєминах між батьком та сином, їхній боротьбі за виживання та моральних дилемах, з якими вони стикаються. Маккарті майстерно створює атмосферу напруги та страху, одночасно передаючи глибокий емоційний зв’язок між героями.
“Барва пурпурова” Еліс Вокер, 1983
Кадр з однойменної стрічки 1985 року.
Епістолярний роман американської письменниці одержав Пулітцерівську премію та Національну книжкову премію в жанрі художньої літератури. Пізніше по ньому було знято однойменний фільм та мюзикл.
Дія роману відбувається в сільській місцевості штату Джорджія, а сюжет зосереджений на житті афроамериканських жінок на півдні США в 1930-і роки та торкається багатьох питань, включаючи їх вкрай низьке становище в американській соціальній культурі.
Роман часто ставав мішенню для цензорів і фігурує в списку Американської бібліотечної асоціації «100 книг, що найчастіше заперечуються, 2000-2009 років» під сімнадцятим номером через занадто відвертий зміст та зображення сцен насильства.
“Кохана” Тоні Моррісон, 1988
Видатна американська письменниця Тоні Моррісон.
Роман американської письменниці є однією з найвідоміших книг, за яку вона була відзначена “Пулітцером”, а пізніше – “Нобелівкою”. У 1998 році був випущений фільм за цим романом, у якому головну роль виконала американська телезірка Опра Вінфрі.
Сюжет базується на реальних подіях 1856 року в штаті Огайо, про які Тоні Моррісон прочитала в газеті: темношкіра рабиня Маргарет Гарнер (прототип головної героїні Сет) втекла зі своїм чоловіком і чотирма дітьми від рабства, потрапила в засідку і вирішила вбити дітей, аби вони не потрапили у руки рабовласників.
Ця трагічна історія, збагачена містичними елементами, стала основою роману. Це потужна книга про один з найстрашніших злочинів проти людства, про події, які назавжди увійшли в історію Америки.
“Епоха невинності” Едіт Вортон, 1921
В екранізації 1993 року головні ролі виконали Деніел Дей-Льюїс, Вайнона Райдер та Мішель Пфайффер.
Роман є блискучим дослідженням соціальних норм і традицій Нью-Йорка кінця XIX століття. Вортон майстерно зображує життя вищого суспільства, його конформізм і лицемірство через історію Ньюленда Арчера, молодого адвоката, який змушений обирати між почуттями та соціальними обов’язками.
Сюжет роману зосереджений на любовному трикутнику між Ньюлендом Арчером, його нареченою Мей Веланд і її кузиною, графинею, яка повертається до Нью-Йорка після скандального розлучення в Європі. Еллен, зі своїми незалежними поглядами та бажанням жити за власними правилами, кидає виклик суворим соціальним нормам і захоплює Ньюленда, пробуджуючи в ньому сумніви щодо свого майбутнього з Мей.
Вортон детально досліджує внутрішні конфлікти героя, його боротьбу між пристрастю та обов’язком, а також критикує обмеженість і жорстокість суспільства, яке не дозволяє індивіду жити вільно та щасливо.
До речі, на сайті є велика добірка найкращих сучасних романів про кохання, які варто прочитати шанувальникам цього жанру.
“Звіяні вітром” Марґарет Мітчелл, 1937
Книгу екранізували вже багато разів.
Дія роману відбувається в окрузі Клейтон, штат Джорджія, та в Атланті за часів Громадянської війни та Реконструкції США. У книзі розповідається про долю Скарлетт О’Хари, розпещену доньку заможного власника плантації, яка повинна використовувати всі засоби, які є в її розпорядженні, щоб вибратися з бідності. Історичний роман є своєрідною історією дорослішання жінки в умовах важкого життя. Назву авторка позичила з вірша Ернеста Доусона.
“Звіяні вітром” від початку мав популярність в американських читачів і став головним бестселером американської художньої літератури на рік публікації. За даними опитування Харріса 2014 року, книга стала другою улюбленою в американських читачів одразу після Біблії. По всьому світу було надруковано понад 30 мільйонів примірників.
“Все те незриме світло” Ентоні Дорра, 2015
Серіал за романом можна подивитись на платформі Netflix.
Роман “Все те незриме світло” є однією з найвідоміших сучасних літературних творів, яка здобула Пулітцерівську премію за художню книгу. Події розгортаються під час Другої світової війни та перетинаються навколо двох головних героїв: Марі-Лор, сліпої французької дівчинки, яка живе зі своїм батьком в окупованому нацистами Сен-Мало, і Вернера, німецького солдата, який виріс у дитячому будинку і виявив особливий талант до радіотехніки. Їхні життя переплітаються у цьому зворушливому романі, який досліджує тему людяності та надії навіть у найтемніші часи.
Дорр майстерно створює детальний і чуттєвий світ, використовуючи багатошаровий наратив і глибокі, складні персонажі. “Все те незриме світло” досліджує не лише жахи війни, але й силу людського духу, здатного знайти світло у найтемніших обставинах.
Книга змушує читача замислитися про моральні дилеми, з якими стикаються люди під час війни, і нагадує про те, що навіть у розпал конфлікту існують моменти краси, співчуття і надії.
“Підземна залізниця”, Колсон Вайтхед, 2017
Кадр з серіалу 2023 року.
Цей історичний роман поєднує факти з вигадкою, перетворюючи реальну підпільну мережу, яка допомагала рабам втекти на свободу, на справжню підземну залізницю. Головна героїня, молода рабиня, на ім’я Кора, тікає з плантації у Джорджії разом з іншим рабом. Вони подорожують цією фантастичною підземною залізницею, долаючи небезпеки на кожному кроці.
Роман Вайтхеда досліджує теми рабства, свободи, та людської гідності. Використовуючи алегорію та реалістичні описи, автор малює жорстоку картину американської історії. Він змушує читача замислитися над темою расової несправедливості та боротьби за права людини. “Підземна залізниця” не лише зворушує і вражає, але й нагадує про важливість історичної пам’яті та необхідність боротися проти утисків і несправедливості в будь-які часи.
“Син начальника сиріт” Адама Джонсона, 2013
Лауреат Пулітцерівської премії Адам Джонсон.
Критики порівнюють цей роман із класичними творами Джорджа Орвелла “1984”, “Колгосп тварин” та Олдоса Гакслі “Який чудовий новий світ”. Це захоплива книга розповідає про події в тоталітарному режимі Північної Кореї.
Чон До, син начальника табору для сиріт, з дитинства навчений бачити в темряві тунелів, здатний розгледіти більше за інших і в житті, яке його оточує. Темрява для нього символізує несвободу, країну, де голод має смак квітів, а швидка смерть стає проявом найбільшої любові до рідних, рятуючи їх від жаху таборів.
У цій державі, яка називає себе найпрогресивнішою демократією у світі, замість прав для всіх даруються привілеї обраним. Але навіть у цьому суцільному мороці знаходиться місце для кохання і самопожертви, дружби та честі. Темніше за все — перед світанком…
“Щиголь” Донни Тартт, 2014
Книгу було екранізовано 2019 року.
Роман Донни Тартт став справжнім літературним феноменом. Цей епічний твір розповідає історію Тео Декера, юного хлопця, який втрачає матір під час терористичного нападу в музеї мистецтв. В хаосі після вибуху Тео вдається врятувати одну з картин – “Щиголь” Карела Фабріціуса.
Це випадкове володіння шедевром старих майстрів стає для нього якорем у вирі його подальшого життя, символом краси й втрати, який веде його через роки самотності, відчаю і пошуків сенсу.
Тартт поєднує елементи детективу, психологічного роману та екзистенціальної драми, створюючи багатошарову оповідь про мистецтво, любов і втрату. Від Нью-Йорка до Лас-Вегаса й Амстердама, життя Тео сповнене трагічних і небезпечних подій, але “Щиголь” залишається постійним нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи можна знайти красу і надію.
“Години” Майкла Каннінгема, 1999
В екранізації 2002 року головні ролі виконали Ніколь Кідман, Меріл Стріп і Джуліанн Мур.
Роман Каннінгема “Години” є витонченим і глибоким дослідженням життя трьох жінок, чиї долі переплітаються через літературну спадщину Вірджинії Вулф. Книга натхненна романом Вулф “Місис Делловей” і одночасно є даниною поваги до нього.
“Години” складається з трьох паралельних сюжетних ліній: один день з життя Вірджинії Вулф у 1923 році, коли вона пише “Місис Делловей”; день із життя Лори Браун, домогосподарки з Лос-Анджелеса 1949 року, яка читає цей роман; та день із життя Кларісси Воган, сучасної жінки з Нью-Йорка, яка організовує вечірку на честь свого друга, хворого на СНІД, і яку друзі називають “Місис Делловей”.
“Середня стать” Джеффрі Євгенідіса, 2003
Ця книга розширює межі вашої свідомості.
“Я двічі з’явився на світ: спочатку дівчинкою, у Детройті, напрочуд ясного січневого дня 1960 року; потім, у серпні 1974-го, – хлопцем-підлітком у приймальному відділенні лікарні в Пітоскі, штат Мічиган. Обізнані читачі могли дізнатися про мене зі статті доктора Пітера Люса “Статева ідентифікація псевдогермафродитів із синдромом дефіциту 5-альфа-редуктази”, опублікованої 1975 року в журналі “Дитяча ендокринологія”. Або, можливо, ви бачили моє фото у шістнадцятому розділі тепер вже застарілого видання “Генетика та спадковість”. Це я – на 578-й сторінці, стою голий біля ростоміра, а мої очі приховані за чорним прямокутником”.
Чи читали ви колись щось подібне? Це відверта історія, розказана від першої особи гермафродита, що народився у грецькій родині як Калліопа Стефанідіс, а згодом став Каллом. Такі метаморфози, як з’ясує головний герой, простеживши долю кількох поколінь грецьких родичів-емігрантів, стали наслідком кровозмішання. Роман Євгенідіса значно ширший за проблеми гермафродитизму. Це соціально-психологічна драма про прийняття себе і про рани, які не затягуються навіть з часом.
Джеффрі Євгенідіс взяв за основу книги мемуари інтерсексуалки Еркюліни (пізніше – Абеля) Барбен, який народився у Франції в 1838 році та чия стать була помилково визначена як жіноча. У світі продано понад мільйон примірників цієї книги.
