17 сучасних чорно-білих фільмів, яким без кольору краще
У цій добірці ми зібрали список найкращих сучасних чорно-білих фільмів, знятих вже після появи кольору. Здавалося б, навіщо сьогодні, в епоху супер якості, знімати чорно-біле кіно? Однак режисери, починаючи з Вуді Аллена і закінчуючи Джорджем Клуні, постійно повертаються до технологій минулого і вважають за краще приховувати героїв за чорно-білою картинкою. Це відбувається з різних причин: щоб досягти потрібно ефекту психологічної глибини, віддати данину наївним персонажам старого і прекрасного Голлівуду або відійти від вичерпаних ідеалів 21 століття, де балом заправляє ціна, а не якість.
Найкращі сучасні чорно-білі фільми, які варто подвитись:
«Людина-слон» / The Elephant Man, 1980, Девід Лінч
Сумна та реалістична історія про життя людини з потворною деформацією тіла. Джон Меррік страждав на рідкісне генетичне захворювання і жив в Англії 19 століття. Він був звільнений талановитим хірургом Тривесом (Ентоні Гопкінс) із цирку виродків. І якщо перший інтерес Тривеса був виключно професійним, то поступово він побачив у Мерріку культурну людину з високими духовними ідеалами.
«Список Шиндлера» / Schindler’s List, 1993, Стівен Спілберг
Драма про Голокост, національну трагедію у житті єврейської нації та неймовірний порятунок підприємцем Оскаром Шиндлером 1200 осіб. Над культовим фільмом працювали найкращі оператори, сценаристи та декоратори. Це найдорожчий чорно-білий фільм в історії кінематографа. Але знайти стрічку можна й у списку кольорових картин: завдяки кадрам, на яких з’явилася маленька дівчинка у червоному пальті. До неї були прикуті всі погляди глядачів. Легендарний шедевр, який завоював 7 Оскарів, є результатом багаторічної роботи. На обмірковування сценарію та деталей пішло 11 років.
«Ед Вуд» / Ed Wood, 1994, Тім Бертон
Провальний чи культовий фільм (кому як подобається) із молодим Джонні Деппом. Неоднозначна критика, безперечно, привернула увагу громадськості до картини. Біографічний фільм про одну з найбільш неординарних особистостей кінематографа — режисера Еда Вуда, визнаного найгіршим у Голлівуді. Невдачі як на професійному терені, так і в особистому житті повністю вибивають героя з колії. Рятує його лише зустріч із дівчиною, готовою прийняти бідолаху з усіма недоліками. Тім Бертон позитивно ставився до свого колеги Едварда Вуда і зняв фільм наслідуючи малобюджетні божевільні знімання режисера минулого століття.
«Ангел-А» / Angel-A, 2005, Люк Бессон
Головний герой, 28-річний Андре, по вуха в боргах і брехні, на допомогу чекати ні звідки, і віра в себе зникає зовсім. На краю загибелі, готовий на самогубство, він зустрічає приголомшливу дівчину, яка повертає сили на боротьбу із собою та злочинністю. Драматизм, комічні ситуації та контрасти — фішка режисера.
«Туринський кінь» / The Turin Horse, 2011, Бела Тарр
На площі Турина жорстокого побиття батогом зазнає кінь — він покірно приймає удари. Знаменитий філософ Фрідріх Ніцше, який перебуває в натовпі роззяв, несподівано підбігає та обіймає катовану тварину, а невдовзі потрапляє до божевільні. Сенс життя та інші глибокі філософські питання – основа стрічки. Враження після перегляду можуть бути подвійними: захоплення генієм режисера або повне неприйняття. Проте байдужим глядач не залишиться у жодному разі.
«Маяк» / The Lighthouse, 2019, Роберт Егерс
Артхаусний трилер-загадка висвітлює події 19 століття, що відбуваються на невеликому острові біля Англії. Наглядачеві маяка (Віллем Дефо) та його помічнику (Роберт Паттінсон) доводиться стикатися з містичними та жахливими подіями, в які складно повірити та не збожеволіти. Повна ізоляція, спиртне, ніч та монохромне фільмування створюють похмурий та атмосферний фільм.
«Манк» / Mank, 2020, Девід Фінчер
Успішний голлівудський сценарист Герман Манкевич на прізвисько Манк після аварії усамітнюється в невеликому будиночку посеред пустелі Моаве. Він не бажає відриватися від роботи та зосереджується над створенням нового сценарію фільму «Громадянин Кейн», який згодом стане оскароносним. Унікальна атмосфера 40-х років, талановитий письменник з алкогольною та ігровою залежністю, ідеаліст і дотепник — головну роль приголомшливо виконав Гері Олдмен. Складні політичні та культурні питання, особисті переживання: фільм став реалізацією ідеї батька режисера Джека Фінчера.
«Людина, якої не було» / The Man Who Wasn’t There, 2001, брати Коен
У випадку з картиною братів Коен головний герой перукар Ед, незрозумілий і собі, і оточенню, продовжує кращі традиції фільмів нуару 40-х років: він насичений атмосферою недовіри, розчарування та цинізму. Глибока кримінальна драма про життя у Штатах після Другої світової та про те, як це підписати собі смертний вирок, бажаючи просто розбагатіти.
«Спогади про «Зоряний пил» / Stardust Memories, 1980, Вуді Аллен
Якщо Вуді Аллен знімає чорно-біле кіно, то це завжди не просто так. А чорно-біле кіно Вуді Аллен знімає часто (згадаймо хоча б «Мангеттен» та «Зеліг»). Але це і зрозуміло, адже життя Аллену здається трохи сумним і трохи смішним водночас. В основному, правда, сумним. У випадку зі «Спогадами» та сама історія: популярний режисер Сенді втомився смішити публіку, заплутався у стосунках із двома коханками та взагалі не знає, як жити далі.
«Ленні» / Lenny, 1974, Боб Фос
Неповторний фільм і неповторна роль Дастіна Хоффмана. Стрічка розповідає про комедійного актора Ленні Брюса, який зумів перевернути світ комедії своїм різким, сміливим, а часом і зовсім образливим гумором. Звичайно ж, життя Ленні, попри величезну кількість фанатів, далеко не подарунок. Наркотики, неповага жінки, яка називається дружиною, та дивне почуття до стриптизерки, яке називається любов’ю.
«Залежність» / The Addiction, 1994, Абель Феррара
Найкрутіший фільм про вампірів взагалі не про вампірів. І неповторний у відтінках сірого Крістофер Вокен, на жаль, як завжди, у ролі другого плану. Стрічка Феррари розповідає про життя дівчини, яка випадково зазнала на вулиці нападу вампіра. Далі, як ви вже здогадалися, у її організмі починаються незворотні процеси. Однак не всі вони такі згубні, як нам хочеться думати.
«Іда» / Ida, 2013, Павло Павліковський
Ця історія, що отримала Оскар, надто сумна, щоб бути кольоровою. Фільм присвячений першим повоєнним десятиліттям життя радянської Польщі: юна Іда виросла у монастирі. Перед тим, як прийняти постриг, вона спочатку дізнається про своє єврейське походження, а потім вирушає з єдиною тіткою, яка глибоко п’є і розчарована в житті, на пошуки могил рідних, щоб змусити свою віру здригнутися.
«Скажений бик» / Raging Bull, 1980, Мартін Скорсезе
Цим фільмом завершився святковий кокаїновий Скорсезе та розпочався новий режисер. Під гарячу руку боксера Джейка ЛаМотти краще не траплятися, бо це закінчиться однозначно погано і для суперників на рингу, і для рідного брата, і для п’ятнадцятирічної дівчинки, яка стане наче для самого ЛаМотти на прізвисько «Бронкський бик».
«Паперовий місяць» / Paper Moon, 1973, Пітер Богданович
Він — дрібний шахрай-невдаха, який продає святе писання вдовам, вона — дев’ятирічна сирота, яка не розлучається з цигаркою. Напевно, їм буде легше вижити удвох у країні, охопленій Великою депресією. Та й чи зможуть вони нашкодити світу своїми несерйозними махінаціями? Чудова стрічка з Раяном О’Нілом та його дочкою, яка за цю роль у свої десять років отримала Оскар.
«Кафка» / Kafka, 1991, Стівен Содерберг
Щоб зрозуміти кіно про Кафку, потрібно спочатку прочитати Кафку, інакше враження може залишитися двояким, попри талановиту гру Джеремі Айронса в ролі письменника, який живе у своєму власному просторі. Як і всі його герої, Кафка постає перед нами в образі дрібного клерка, на нього навалюються всі проблеми гігантського та незрозумілого світу, де майже немає шансів урятуватися від параноїдальних станів.
«Артист» / The Artist, 2011, Мішель Хазанавічус
Забиті під час прем’єри кінозали — головний доказ того, що колір для фільму не є вирішальним чинником. І п’ять Оскарів також. Вирішують глядачі, а вони так хочуть щастя для артиста Джорджа Валентайна, який чинить опір мікрофонам на знімальному майданчику та закоханій у нього статистці, яка злетіла на пік популярності саме завдяки звуку.
«Я завжди хотів бути гангстером» / J’ai toujours rêvé d’être un gangster, 2007, Самюель Беншетрі
Прекрасна мелодраматична комедія в класичному дусі Франції: він — грабіжник-невдаха, що намагається пограбувати касу ресторану, вона — офіціантка, що тільки-но влаштувалася на роботу. І ще багато дивних і смішних персонажів, які випадково опинилися не в тому місці не в той час.
